Китайська академія живопису: cтановлення, розвиток, завдання
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260419Ключові слова:
академія, Китай, живопис, навчання, завданняАнотація
Метою розвідки є дослідження процесу становлення та розвитку Китайської академії мистецтв крізь історичну призму і аналіз її сучасних завдань. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів: історичному, аналітичному, методі порівняння та логічному методі (що дає змогу систематизувати нові знання, не повертаючись до емпіричних розрахунків). У роботі чи не вперше в українській історіографії та мистецтвознавчих студіях наголошено на особливостях розвитку Китайської академії мистецтв як важливого елемента виховання та навчання майбутніх митців Піднебесної. До того ж вказано на важливі структурні зміни у діяльності образотворчої галузі Китаю. Визначено, що впродовж Х–ХІІ століть академія була потужним освітнім закладом із власною ієрархією викладачів і системою навчання, а на початку ХХ століття китайські майстри намагалися поєднати традиційне та сучасне їм європейське мистецтво. Дано оцінку сучасного стану освітнього процесу і суспільного значення діяльності Китайської академії мистецтв.
Посилання
Wang, S. (2021). Khudozhestvennoe obrazovanie vKitae vXXveke: natsionalnyie chertyi, mezhdunarodnyie tendentsii irossiyskoe vliyanie (na primere Tsentralnoy akademii izyaschnyih iskusstv) [Art education in China in the XX century: national traits, international trends, and Russian influence (on the example of the Central Academy of Fine Arts)]. Kultura i iskusstvo, 4, 54–65. https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=35397
Guang, J. (2013). Iz istorii razvitiya hudozhestvennogo obrazovaniya i traditsionnoy zhivopisi Kitaya [From the history of the development of art education and traditional painting in China]. Teoriya i praktika obschestvennogo razvitiya. Pedagogicheskie nauki, 1, 197–201.
Ionova, O. & Pei, Z. (2019). Stanovlennia vyshchoi khudozhnoi osvity Kytaiu XX stolittia [Establishment ofChina Higher Art Education in Twentieth Century]. Pedahohika ta psykholohiia, 62, 79–86.
Han Bing (2012). Transformatsiya kulturnyih funktsiy kitayskoy zhivopisi XX i nachala XXI v.: sravnitelnyiy analiz [Transformation of Chinese Painting Cultural Functions in the 20th and Early 21st Centuries: A Comparative Analysis]. Gumanitarnyiy vektor, 3, 240–246.
Clunas, C. (2017). Chinese Painting and its Audiences. Princeton: Princeton University Press.
Gao, J. (2018). The Relationship Between Writing and Painting in Ancient China. In Aesthetics and Art (pp. 17–30). Springer, Berlin, Heidelberg.
Guangcai, Y. (2009). The Construction of the Chinese Academic System: Its History and Present Challenges. Frontiers of Education in China, 4, 323–342.
Li, Z.X., & Huan, C.Y. (2019). Chinese and North American culture: A new perspective in linguistics studies. Linguistics and Culture Review, 3(1), 14–31. https://doi.org/10.37028/lingcure.v3n1.13
Oda, R., Niwa, Y., Honma, A., & Hiraishi, K. (2011). An eye-like painting enhances the expectation of a good reputation. Evolution and Human Behavior, 32(3), 166–171. https://doi.org/10.1016/j.evolhumbehav.2010.11.002
Ruble, R. A., & Zhang, Y. B. (2013). Stereotypes of Chinese international students held by Americans. International Journal of Intercultural Relations, 37(2), 202–211. https://doi.org/10.1016/j.ijintrel.2012.12.004
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.