Постать Дмитра Гнатюка в українській оперно-режисерській практиці
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247986Ключові слова:
стильова організація опери, акторська діяльність, національні ознаки, сценографія, авторська інтерпретаціяАнотація
Здійснено комплексне мистецтвознавче й культурологічне дослідження творчості Дмитра Михайловича Гнатюка — видатного оперного співака, режисера-постановника, педагога та громадського діяча. Мета статті — розглянути режисерську діяльність Д. Гнатюка в контексті соціокультурної динаміки кінця ХХ — початку ХХІ століть. Застосовано такі методи: джерелознавчий, текстологічний — в опрацюванні архівних документів, їхній часовій атрибуції; біографічний — для вивчення фактів життєвого й творчого шляху Д. Гнатюка; метод виконавського аналізу — для розкриття музично-сценічних образів, які створив Д. Гнатюк на сцені Київського оперного театру; герменевтичний — для аналізу режисерських постановок; комплексний, історичний і культурологічний — для характеристики творчості Д. Гнатюка як цілісного явища в українській художній культурі другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Його творчість актора, співака, режисера стала втіленням життєвого й естетичного кредо митця, вплинула на подальший розвиток і популяризацію національної музичної культури. Феномен творчості Дмитра Гнатюка полягає у нероздільності в ній таких понять, як співак, актор, режисер, педагог. Театр мав концептуальне значення в житті митця: саме у процесі сценічної діяльності він осягнув естетичну сутність оперного співу і режисерської роботи, утілив свої художні задуми й уявлення, сформовані на основі звичаїв, традицій, родинного пошанування культурних досягнень. Режисерська діяльність Д. Гнатюка охоплює значну частину його творчої біографії і є етапною як у контексті мистецької самоактуалізації, так і громадського, суспільного й педагогічного звершення. У його режисерських постановках чітко простежується системна послідовність, зумовлена змістом творів, концептуальне осмислення з урахуванням художньої драматургії і театрально-мистецьких новацій. Сьогодні назріла потреба ідентифікувати українську духовну спадщину, виявити в її основі ментальні, сутнісні, неповторні особливості. Дмитро Гнатюк значною мірою сприяв визнанню українського оперного мистецтва у світі, створивши зразки національної самобутності й ідентичності.
Посилання
Belenkiy, I. (2005). Biografiya i biografika v otechestvennoy kulturno-istoricheskoy traditsii [Biography and biography studies in the Russian cultural and historical tradition]. Istoriya cherez lichnost: istoricheskaya biografiya segodnya (pp. 37–54). Moscow: Krug.
Shymchak, I. (2016, August 19). Dmitriy Bertman: “Glavnoe svoystvo teatra — eto soperezhivanie.” [Dmitriy Bertman, “The main feature of a theatre is compassion”]. Muzyikalnyiy klondaik. www.muz-klondike.ru/announc/191
Bogdanova, N. (2011). Kultura zhyttyetvorchosti osobystosti. Filosofsko-svitoglyadnyj analiz [Life as art. Philosophical and world-view analysis]. Kyiv: NPU im. M. P. Dragomanova.
Gnyd, B. P. (2003). Do istoriyi nacionalnoyi opery Ukrayiny [On the history of the National Opeara of Ukraine]. Kyiv: NMAU im. P. I. Chajkovskogo.
Diderot, D. (1936). Paradoks ob aktyore [Paradox about an actor]. In Diderot, D. Polnoe sobranie sochineniy: v 10 t. Vol. 5: Teatr i dramaturgiya. Moscow; Leningrad: Academia.
Korniyenko, N. M. (2000). Ukrayinskyj teatr u peredden tretogo tysyacholittya. Poshuk (Kartyny svitu. Cinnisni oriyentaciyi. Mova. Prognoz) [Ukrainian theatre on the ve of its millennium. Experimets (Worldview. Values. Language. Prospects)]. Kyiv: Fakt.
Kurbanov, V. B. (2009). Tradycijnist i problemy interpretaciyi opernoyi vystavy [Tradition and problems of interpretation of the opera stage production]. Chasopys Nacionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P. I. Chajkovskogo. No. 3 (4), 30–35.
Levchenko, O. G. (2012). Teatr u systemi filosofskoyi antropologiyi [Theatre in the system of philosophical antropology]. Kyiv: (n. p.).
Levchuk, L. T. (2014). Problema khudozhnoyi tvorchosti v konteksti suchasnoyi estetychnoyi teoriyi: proces konceptualizaciyi [The issue of art and creativity in the context of contemporary aesthetic theory: The process of conceptualization]. Gumanitarnyj chasopys. No. 3, ss. 9–16.
Malochevskaya, I. B. (2003). Rezhissyorskaya shkola Tovstonogova [Tovstonogov’s directing school]. Saint Petersburg: Sankt-Peterburgskaya gos. akad. teatr. iskusstva.
Maslow, A. (1999). Motivatsiya i lichnost [Motivation and personality], transl. A. Tatlyibaeva. Saint Petersburg: Evraziya.
Menzhulin, V. I. (2011). Biografichnyj pidxid u zaxidnij istoryko-filosofskij tradyciyi: vixy stanovlennya [Biographical approach and Western historical and philosophical traditions: Milestones of development]. [Doctoral dissertation abstract, Hryhoriy Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.]
Nemkovych, O. M. (2016). Nacionalnyj akademichnyj teatr opery ta baletu Ukrayiny imeni T. G. Shevchenka [Taras Shevchenko National Academian Opera and Ballet Theater of Ukraine]. Ukrayinska muzychna encyklopediya. Vol. 4: N–O (pp. 127–183). Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskogo NANU.
Nemkovych, O. M. (2017). Peredmova [Preface]. In Nacionalna opera Ukrayiny: encyklopediya. Kyiv, T. 1: A–K (pp. 4–45).
Rashevskyj, Z. (2013). Teatralna partytura [Theatre score]. Teatr: istoriya, teoriya, praktyka (pp. 70–101). Lviv: Lvivskyi nats. un t im. Ivana Franka.
Stanishevskyj, Yu. O. (1991). Dmytro Gnatyuk [Dmytro Hnatyuk]. Kyiv: Muz. Ukrayina.
Stanishevskyj, Yu. O. (2012). Nacionalna opera Ukrayiny 2001–2011 [National Opera of Ukraine, 2001–2011] ed by O. Golynska. Kyiv: Muz. Ukrayina.
Stanishevskyj, Yu. O. (2002). Nacionalnyj akademichnyj teatr opery ta baletu Ukrayiny imeni Tarasa Shevchenka: istoriya i suchasnist [Taras Shevchenko National Academian Opera and Ballet Theater of Ukraine: History and the present situation]. Kyiv: Muz. Ukrayina.
Stefanovych, M. P. (1968). Kyyivskyj derzhavnyj ordena Lenina akademichnyj teatr opery ta baletu URSR imeni T. G. Shevchenka. Istorychnyj narys [Taras Shevchenko National Academian Opera and Ballet Theater of Ukraine: Historical outline]. Kyiv: Mystecztvo.
Turkevych, V. D. (2010). Dmytro Gnatyuk (Do 85-richchya vid dnya narodzhennya) [Dmytro Hnatyuk: To 85th birth anniversary]. Aktualni problemy mysteczkoyi praktyky i mystecztvoznavchoyi nauky (Mysteczki obriyi), 3, 70–75.
Shapovalova, L. (2007). Refleksyvnyi khudozhnyk. Problemy refleksyy v muzykalnom tvorchestve [Reflecsive artist. The problems of reflection in musical creativity]. Kharkiv: Skorpyon.
Bondarchuk, V. (2018). Dmytro Hnatyuk i operna rezhysura [Dmytro Hnatyuk and opera directing]. Molodyi vchenyi, 1(53), 123–127.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
