Бренд митця та арт-ринок: Сучасна система цінностей у мистецтві
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247960Ключові слова:
бренд, образ, митець, твір мистецтва, цінності, арт-ринокАнотація
Досліджено вплив процесів комодифікації на сферу мистецтва. Зазначено, що у сучасному світі мистецтво безпосередньо стало залежати від ринку, що є результатом панівної системи цінностей.
Мета роботи — простежити, як під впливом процесів комодифікації відбувається екстраполяція споживацьких механізмів на культуру та мистецтво, змінюється процес виробництва, розподілу і споживання мистецького продукту, виявити сутнісні ознаки бренду митця як маркетингового інструменту, що впливає на процес поширення, популяризації та сприйняття творів мистецтва на арт-ринку.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали такі філософські та загальнонаукові підходи, принципи й методи, що дали змогу розглянути бренд митця з різновекторних позицій: міждисциплінарний підхід забезпечив використання при аналізі бренду митця останніх теоретичних доробків соціально-гуманітарних наук; феноменологічний метод застосовано на етапі розкриття сутності й конкретизації такого феномену, як бренд митця, його трансформацій у сучасному мистецькому просторі; аксіологічний підхід дав змогу з’ясувати роль і значення бренду митця в культурних і мистецьких трансформаційних процесах.
Посилання
Adorno, T. (2001). Esteticheskaya teoriya [Aesthetic theory]. Moscow: Respublika.
Benjamin, W. (2012). Proizvedenie iskusstva v epoxu ego texnicheskoj vosproizvodimosti. Uchenie o podobii. Mediaesteticheskie proizvedeniya [The Work of Art in the Age of Mechanical Reproduction]. Moscow: RGGU.
Baudrillard, J. (2017). Simulyakry i simulyaciya [Simulacra and simulation]. Moscow: Izdatelskij dom “POSTUM”, “RIPOL-klassik”.
Baudrillard, J. (2006). Obshhestvo potrebleniya. Ego mify i struktury [The consumer society. Its myths and structures]. Moscow: Kulturnaya revolyuciya; Respublika.
Baudrillard, J. (2000). Simvolicheskij obmen i smert [Symbolic exchange and death]. Moscow: Dobrosvet.
Bourdieu, P. (2005). Socialnoe prostranstvo: polya i praktiki [Social space: fields and practices]. Sankt-Peterburg: Aletejya; Moscow: Institut eksperimentalnoj sociologii.
Graver, A. (2012). Obraz, imidzh i brend strany: ponyatiya i napravleniya issledovaniya [Image and brand of the state: concepts and research trends]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, 3, 29–44.
Shestopal, E. (2008). Obrazy gosudarstv, nacij i liderov [Image of states, nations, and leaders]. Moscow: Aspekt Press.
Smelser, N. (2003). Socializaciya: osnovnye problemy i napravleniya issledovanij. Socialnaya psixologiya [Socialization: Major problems and trends of research]. Moscow: Aspekt Press.
Shatunova, T. (2008). Socialnyj smysl ontologii esteticheskogo [Social sense of the aesthetic ontology]. (Doctoral dissertation, RGE, Moscow).
Salmon, C. (2008). Storytelling. La fabbrica delle storie. Roma: Fazi.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Руслана Безугла
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
