Трансформації портретування в комунікативному просторі культури на рубежі ХХ–ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247959Ключові слова:
портретування, портрет, імідж, цифрові технології, діпфейкАнотація
Стрімкий розвиток інформаційних та цифрових технологій на рубежі ХХ–ХХІ століть спричиняє суттєві трансформації портретного жанру. Портрет виходить за межі суто художньо-мистецької практики та набуває ознак особливої форми соціальної комунікації. Портретування стає актуальною соціальною практикою в аспекті творення іміджу і таким чином долучається до конструювання нової соціокультурної реальності. В цифрових вимірах сучасності портрет більшою мірою постає не формою осягання особистості, а сособом проєктування «ідеальної моделі» людини в контексті філософської концепції трансгуманізму. Динамічний розвиток портретування у сфері реклами, в масмедіа, соціальних мережах, а також його актуальні модифікації у зв’язку з появою технологій на базі штучного інтелекту (діпфейк тощо) зумовлюють інтерес до фактів та закономірностей, що спричинили зміни як в інтерпретації образу людини, так і у формах її репрезентації в сучасному медіалізованому соціокультурному просторі.
Посилання
Andreeva, E. (2007). Postmodernizm: Iskusstvo vtoroy poloviny ХХ — nachala ХХI veka [Postmodernism: art of the second half of the 20th through the early 21st century]. Saint Petersburg: Azbuka-Klassika.
Berger, J. (2018). Portrety [Portraits]. Saint Petersburg: Az buka-Attikus.
Berger, J. (2014). Fotografiya i ee prednaznacheniya [Photography and its purposes]. Moscow: Ad Marginem Press.
Berdyaev, N. (1990). Krizis iskusstva [Crisis of art]. Moscow: Interprint.
Baudrillard, J. (2015). Simulyakryi i simulyatsii [Simulacra and simulation] / transl. A. Kachalov. Moscow: Postum.
Boorstin, D. (1993). Amerikantsyi: Natsionalnyiy opyt [Americans: The national experience]. Moscow: Progress — Litera.
Debord, G. (2000.) Obschestvo spektaklya [The society of the spectacle]. Moscow: Logos.
Elshevskaya G. (2002). Istoriya zhanrov. Portret [The history of genres. A portrait]. Moscow: Galart, 207.
Sontag S. (2002). Pro fotografiyu [On photography], transl. P. Tarashchyka. Kyiv: Osnovi, 189.
Koneva, A. (2011). Moda i imidzh: prezentatsiya individualnosti ili identifikatsionnyie lovushki? [Fashion and image: presentation of individuality or identification traps?]. Kulturologichna dumka, 4, 82–87.
Mirzoev, N. (2019). Kak smotret na mir [How to see the world?]. Moscow: Ad Marginem Press.
Foucault, M. (1977). Slova i veschi. Arheologiya gumanitarnyih nauk [The order of things: An archeology of the human sciences] Moscow: Progress.
Epshteyn, M. (2004). Znak probela. O buduschem gumanitarnyih nauk [Space character. On the future of the humanities]. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie.
Jacyno, M. (2012). Kultura individualizma [The culture of individualism]. Kharkiv: Gumanitarnyiy tsentr.
Radeev, A. (2012). Jacyno i kultura individualizma [ Jacyno and the culture of individualism]. In Jacyno, M. Kultura individualizma (pp. 6–11). Kharkiv: Gumanitarnyiy tsentr.
Boulding K. E. (1956). The Image: Knowledge in Life and Society. Ann Arbor, MI: University of Michigan Press.
Norbert, W. (1954). The Human Use of Human Beings: Cybernetics and Society, 2nd ed. Garden City, NY: Doubleday.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Маріанна Абрамова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
