Performance studies. Пошуки методики перетворення соціокультурного ландшафту
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(1).2021.235248Ключові слова:
Західна Україна, соціокультурний ландшафт міста, мистецтво перформансу, перформанс, дослідження перформансуАнотація
Актуалізовано значення «Рerformance studies» як міждисциплінарної галузі, що вивчає перформенс та використовує перформативність як методику дослідження культурних процесів та практику налаштовування і колаборації соціальних груп та урбаністичних просторів. У цьому контексті перформанс, творчі проекти, політичний акціонізм та інші культурні практики представлені на прикладах Західної України. Застосовано метод синтезу, що допоміг зіставити та узагальнити наукові джерела і літературу; системний метод для аналізу культурологічних аспектів перформансу; соціологічний, у якому культура розглядається як фактор організації громадського життя та формування інтелектуального ландшафту. Методика польових досліджень надала роботі практичної значущості через наповнення цінними фотоматеріалами, спогадами учасників перформативних практик. Спостереження за організацією перформансу дозволило відчути його рефлексивну дію на глядача.
Performance studies є важливою дисципліною, що може бути корисною для усіх груп соціокультурного міського ландшафту. Дослідження перформансу дозволяють порозумітись розрізненим світовим культурам, критично оцінити власну поведінку. Люди мистецтва через перформенс розвивають свої інтуїтивні здібності, шукають прихованих змістів у звичних предметах та діях. Практикування чи споглядання перформансу споживачами культури «хліба і видовищ» може полягати в усвідомленні власної оцінки обставин, порівняння її зі сприйняттям інших, можливо — зміною своєї позиції. Державні інституції можуть отримати додаткові ресурси порозуміння із розрізненими середовищами міста, опанувати ефективні методи управління персоналом.
Посилання
Andrukhovych, Yu. (2017). Rekreatsii [Vocations]. Fabula.
Antonyan, M. (2015). Osobennosti retseptsii performansa: na materiale rabot Marinyi Abramovich [Features of performance perception: Works by Marina Abramovich]. [Candidate of culturology dissertation].
Babiy, N. (2015). Okazionalna arkhitektura v barokovii kulturi Prykarpattia [Occassional architecture of the 18th century in the baroque culture of Stanislav region]. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Mystetstvoznavstvo, 30–31, 42–48.
Bychkov, V. (2003). Leksikon nonklassiki. Khudozhestvennoesteticheskaya kultura XX veka [Lexicon of the non-classics. Art and aesthetic culture of the 20th century]. ROSSPEN.
Yeshkiliev V. Nove v literaturi. Plieroma. Hlosariinyi korpus, 1998 [New in literature. Plerome. Glossary base, 1998]. http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/gk-av.htm (date of access: 6.02.2020.).
Panchyshyn, I. & Zvizhynskyi, A. (comps.) (2012). Impreza mizhnarodna biienale. Zbirnyk statei [Impreza: International biennale. Collected papers]. Lileia-NV.
Karpyuk, V. (2013). “Psy sviatoho Luky-3” Yaroslav Yanovskyi. Zbruch. https://zbruc.eu/node/11703
Myroslav Yaremak (2019). Mitiets. https://mitec.ua/category/artists/yaremak-miroslav/
Monthoux, P. G., de. (2020). Art-firma. Estetychne upravlinnia ta metafizychnyi marketynh [The Art Firm—Aesthetic Management and Metaphysical Marketing]. ArtHuss.
Nemchenko, L. (2015). Sovremennye khudozhestvennye praktyky: perekodyrovanye publychnykh prostranstv. Topohrafyy populiarnoi kultury [Contemporary art practices: recoding of public spaces. Topography of popular culture]. https://public.wikireading.ru/162687
Pershyi vidmin ok. Nezalezhne mystetstvo Ivano-Frankivska. Devianosti-nulovi. Teksty, vizii, persony (2018). [The nominative case. Independent Art ofIvano-Frankivsk in the 1990s–2000s. Texts, visions, personalities]. ArtHuss.
Slipchenko, K. (2020, December 22). Pro performans pid chas pandemii [On performance during pandemic]. https://zaxid.net/pro_performans_pid_chas_pandemiyi_n1512255
Shumska, Ya. (2017). Instaliatsiia ta performans u mystetstvi kintsia XX — pochatku XXI stolittia: ukrainskopolska spivpratsia, tvorchi eksperymenty ta vzaiemovplyvy [Installation and performance in the art of the late 20th and early 21st centuries: Ukrainian–Polish cooperation, creative experiments, and mutual influences]. [Candidate of art studies dissertation, Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology].
Auslander, P. (2008). Theory for Performance Studies. A student’s guide. Routledge Taylor & Francis Group.
Freinakht H. (2017, August 01). Metamodern View of Science. Metamoderna. http://metamoderna.org/metamodern-view-of-science/?lang=en
Jung, C.G. (1980). The archetypes and the collective unconscious. In Collected Works, vol. 9 (part 1). 2 ed. Bollingen.
Schechner, R. (2013). What is Performance Studies? Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities, 5(2), 2–11.
Taylor, C. (2007). A Secular Age. The Belknap Press of Harvard University Press.
Turner, L. (2011). The Metamodernist Manifesto. http://www.metamodernism.org/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Надія Бабій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
