Філософсько-світоглядні витоки лібертинажу у візуальному мистецтві доби модерну

Автор(и)

  • Майкл Д. Мерфі Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-0174-4610

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217798

Анотація

Предметом статті є ідейні витоки лібертинажу як філософсько-естетичної настанови, що сформувалась у добу
Просвітництва та послідовно втілилась у мистецькій практиці художників-модерністів.
Використовуючи параметри «вивільнення» тілесності, викладені у праці М. Енафа «Маркіз де Сад: вигадування тіла лібертена», здійснено мистецтвознавчу ревізію філософсько-естетичного дискурсу лібертинажу. На підставі такого аналізу узагальнено концепти-позиції лібертинажу в образотворчому мистецтві. До них належать: тіло-машина, тіло-розтин, тіло-площина, відмова від чуттєвого «ліричного» «сентиментального» тіла, позбавленого еротики та сексуальності, тіло як групове тіло.
Ці позиції-концепти і є теоретичним підґрунтям для «візуального лібертинажу». Відповідно, принцип «візуального лібертинажу» стає потужним чинником зображення та вираження тілесності, оголеного тіла, ню, еротики художниками-модерністами.
Метод діахронії лібертинажу дозволяє представити візуальний лібертинаж як пролонговану просвітницьку настанову, що повною мірою була втілена художниками-модерністами.

Біографія автора

Майкл Д. Мерфі, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури

аспірант кафедри теорії та історії мистецтв

Посилання

Bartes, R. (1992) ‘Sad-I’ in Markiz de Sad i XX vek. Moscow: RIK «Kultura», pp. 184–253.

Genis, A. (2017) Kartinki s vyistavki: personyi, vernisazhi, fantiki. Moscow: AST.

Ryiklin, M. (ed.) (1992) Markiz de Sad i XX vek: sbornik statey. Moscow: RIK «Kultura».

Eco, U. (2007) Istoriya urodstva. Moscow: SLOVO/ SLOVO.

Hénaff, M. (2005) Markiz de Sad: Izobretenie tela libertena. SaintPetersburg: Gumanitarnaya Akademiya.

Freud, S. (2016) Introductory Lectures on Psychoanalysis. Create Space Independent Publishing Platform.

Lacan, J. (1997) The Ethics of Psychoanalysis, 1959–1960. New York: W.W. Norton & Company.

Sade, Marquis de. (2006) Philosophy in the Boudoir. London; New York: Penguin Classics.

Updike, J. (1997) ‘Can Genitals Be Beautiful?’, New York Review of Books, 4. [online]. Available at: https://www. nybooks. com/articles/1997/12/04/can-genitals-be-beautiful/ (Accessed: 14 June 2020).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Мерфі, М. Д. (2020). Філософсько-світоглядні витоки лібертинажу у візуальному мистецтві доби модерну. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (16(2), 99–103. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217798

Номер

№ 16(2) (2020)

Розділ

Історія мистецьких практик та художніх напрямів: Від бароко до модерну

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Майкл Д. Мерфі

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1.    Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2.    Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3.    Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.