Доба сентименталізму у стильових ідентифікаціях

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217795

Ключові слова:

sentimentalism, style, Enlightenment, cultural hero; sensitivity; pietism; presentism

Анотація

Сентименталізм— один із провідних стильових напрямів XVIII— початку ХІХ століття. Проте, незважаючи наширокий географічний ареал та реалізацію у всіх видах мистецтва, досі не вироблено синтетичної теорії цього стилю, яка би охоплювала різні його аспекти. У статті сентиментальний напрям розглянуто у контекстах філософсько-світоглядної еволюції XVIII століття, стильових новацій західноєвропейського Просвітництва, наукових відкриттів, релігійних учень та містичних практик, а також засадничих соціокультурних зрушень. Зроблено спробу дешифрувати поняття «чуттєвості», «сердечності», «природності». Окреслено базові характеристики сентименталізму як стильового напряму, визначено риси культурного героя
сентименталізму. Герой сентименталізму прагне «розчинитися» в природі, знайти своє скромне місце в її автономному потоці, проте як людина, для якої однаково важливі два виміри буття — природний і трансцендентний, вимушений або підкоритися чуттєвому виру і його трагічним наслідкам, або шукати компромісу.

Біографія автора

Юлія Бентя

магістр музикознавства, відповідальна редакторка часопису «Критика»

Посилання

Bartes, R. (1999) Fragmenty rechi vlyublennogo. Moscow: Ad Marginem, 432 s.

Béjart, M. (1989) Mgnovenie v zhizni drugogo: Memuary. Moscow: Soyuzteatr.

Berlioz, H. (1984) Izbrannyie pisma: v 2 kn. Book 1: 1819–1852. Leningrad: Muzyka.

Boron, O. (2017) Spadshchyna Kobzaria Darmohraia: dzherela, typolohiia ta intertekst Shevchenkovykh povistei. Kyiv: Krytyka.

Bücken, E. (1934) Muzyka jepohi rokoko i klassicizma. Moscow: Muzgiz.

Herasymova-Persydska, N. (2004) ‘“…y slovo v muzyku vernys”’, Naukovyi visnyk NMAU, 38: Muzychnyi styl: teoriia, istoriia, suchasnist, pp. 3–8.

Herder, J.G. (1959) Izbrannyie sochineniya. Moscow; Leningrad: Goslitizdat.

Goethe, J.W. (1978) Sobranie sochineniy: v 10 t. Vol. 6: Romany i povesti. Moscow: Goslitizdat, 1975–1980.

Hoffmann, E.T.A. (1968) Zolotyi hornets ta inshi tvory. Kyiv: Dnipro.

Grétry, A. (1939) Memuary, ili Ocherki o muzyke. Vol. 1. Moscow; Leningrad: Muzgiz.

Grigoryeva, G.V. (1985) Stilevye napravlenija v russkoj sovetskoj muzyke 50–70-h godov [Ph.D. thesis abstract, Moscow State Tchaikovsky Conservatory].

Diderot, D. (1966) Paradoks pro aktora. Kyiv: Mystetstvo.

Zerov, M. (1924) Nove ukrainske pysmenstvo: istorychnyi narys. Iss. 1. Kyiv: Slovo.

Zorin, A. (2016) Pojavlenie geroja. Iz istorii russkoj jemocional’noj kultury konca XVIII — nachala XIX veka. Moscow: NLO.

Ivchenko, L.V., Bentia, Yu.V. (2001) Instrumentalni kontserty K.F.E. Bakha u f. 441 TsDAMLM Ukrainy: Kataloh. [Manuscript]

Kopytsia, M.D. (2008) Epistolohiia v labiryntakh muzychnoi istorii. Kyiv: Avtohraf.

Kokhanyk, I. (2017) ‘Muzychnyi styl yak sfera komunikatsii kompozytora, vykonavtsia, muzykoznavtsia’, Kyivske muzykoznavstvo, 55: Teoretychni problemy mystetstvoznavstva u dzerkali kulturolohii, pp. 70–81.

Lessing G.E. (1957) Laokoon, ili O granitsah zhivopisi i poezii. Moskva: Goslitizdat.

Materialy i dokumenty po istorii muzyki (1934) Vol. 2: XVIIІ vek (Italija, Francija, Germanija, Anglija). Moscow: OGIZ–Muzgiz, 20. Mikhailov M. (1981) Stil v muzyke: Issledovanie. Leningrad:

Muzyka.

Shestakova, V. P. (ed.) (1971) Muzykalnaja jestetika Zapadnoj Evropy XVII–XVIIІ vekov. Moscow: Muzyka.

Nabokov, V.V. (2001) Izbrannye proizvedenija: Korol, dama, valet. Zashhita Luzhina. Drugie berega: Romany. Moscow: Jeksmo-Press.

Pustovit, A.V. (2006) Etika i estetika: Nasledie Zapada. Istorija krasoty i dobra. Kyiv.

Piaskovskyi, I. (2004) ‘Freimovi modeli polifonichnykh styliv’, Naukovyi visnyk NMAU im. P.I. Chaikovskoho, 38: Muzychnyi styl: teoriia, istoriia, suchasnist, pp. 9–15.

Sarabyanov, D. (1989) V. Stil modern: Istoki, istorija, problemy. Moscow: Iskusstvo.

Tyshko, S.V. (1994) Natsionalnyi styl rosiiskoi opery. Teoriia ta evoliutsiia [Ph.D. thesis abstract, Tchaikovsky Kyiv State Conservatory]. Chekan, Yu.I. (2009) Intonatsiinyi obraz svitu: Monohrafiia. Kyiv: Lohos.

Schiller, F. (2020) Rozbiinyky: Piesa. Kyiv: Znannia,

Iudkin-Ripun, I. M. (1999) Kulturolohiia Prosvitnytstva. Kyiv: NANU, IMFE im. M.T. Rylskoho.

Darbellay, E. (1988) ‘C.P.E. Bach’s Aesthetic as Reflected in his Notation’ in C. P. E. Bach Studies. Oxford, New York: Clarendon Press, Oxford University Press, pp. 43–65.

‘Empfindsamer Stil (Sensitive Style): Aleatory, Jouissance, and ‘Trance’’ (2009) The Music of C. P. E. Bach, 8 [online]. Available at: http://jwilzewske.blogspot.com/2009/06/empfindsamer-stil-sensitive-style.html (Accessed: 14 June 2020).

Vignal, M. (1999) Die Bach-Söhne: Wilhelm Friedemann, Carl Philipp Emanuel, Johann Christoph Friedrich, Johann Christian, aus dem Französischen von A. Müller. Laaber: Laaber.

Wolff, C. (2000) Johann Sebastian Bach: The Learned Musician. New York, London: W.W. Norton & Company.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Бентя, Ю. (2020). Доба сентименталізму у стильових ідентифікаціях. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (16(2), 83–93. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217795

Номер

№ 16(2) (2020)

Розділ

Історія мистецьких практик та художніх напрямів: Від бароко до модерну

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Юлія Бентя

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1.    Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2.    Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3.    Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.