Концертність та її трансформація у мадригалах Клаудіо Монтеверді
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217791Анотація
Численні дослідження мадригалів К. Монтеверді присвячено питанням стилю, порівнянню підходів різних композиторів до жанру та особливій атмосфері Мантуї. Водночас прояв концертності у мадригалі та зміни її первинного трактування протягом першої половини XVII століття належать до маловивчених питань. Цим зумовлено основну мету статті: аналіз формування сучасного розуміння концертності у мадригалах К. Монтеверді. Розуміння концертності — від простої констатації факту поєднання вокальних та інструментальних ліній із акцентом на солюванні до контрастних протиставлень двох груп, неоднакових за рівнем технічної та емоційної складності — охоплює майже сто п’ятдесят років. Посилення ролі концертного начала у мадригалах і зміни у його розумінні пов’язані як із бажанням щонайточніше втілити настрій віршів у музиці, так і з зумовленою цим потребою в нових тембрових поєднаннях та контрастних зіставленях. Посилення експресивності solo, зокрема завдяки зростанню віртуозності і, як наслідок, більш яскрава опозиція решті виконавців та/чи інструментам, є рисами сучасного розуміння концертності. Вона стає інноваційним прийомом, який посилює авторське прочитання текстів і їхнє втілення у музичних звуках завдяки посиленню суперництва і контрастності на всіх рівнях мадригала. Старовинна основа мадригала не гальмує творчої фантазії, а стає підґрунтям для оновлення жанру, яке віддзеркалює нову музичну епоху.
Посилання
Antonova, Ye. G. (1989) Zhanrovyye priznaki instrumentalnogo kontserta i ikh pretvoreniye v predklassicheskiy period. Ph.D. thesis abstract. Tchaikovsky Kyiv State Conservatory.
Asafyev, B. (1929) Kniga o Stravinskom. Moscow: Triton.
Zharkova, V. B. (2012) ‘Madryhaly Klaudio Monteverdi yak fenomen muzychnoyi kultury XVII stolittya’, Mystetstvoznavstvo Ukrayiny, 12, pp. 91–96.
Arnold, D. (1969) Monteverdi madrigals. Seattle: University of Washington Press.
Arnold, D. (1975) Monteverdi. London: Dent.
Carter, T. (2002) ‘Two Monteverdi Problems, and Why They Matter’, The Journal of Musicology, 3(19), pp. 417–433.
Decker, G. J. (2014) ‘Strategies for Opposition, Ambiguity, and ‘Amarilli’ in the ‘Seconda Pratica’ Italian Madrigal’, Intégral, 28/29, pp. 181–219.
Hall, R. (1958) ‘Italian “Concerto” (“Conserto”) and “Concertare”’, Italica, 3(35), pp. 188–191. DOI:10.2307/477652.
Hutchings, А. (1961) The Baroque Concerto. London: Faber and Faber.
Keys, A. (1971) ‘The Etymology of Concerto’, Italica, 4(48), pp. 446–462. DOI: 10.2307/478315.
Kross, S. (1970) ‘Concerto — Concertare und Conserere’ in Dahlhaus C. (ed.) Bericht über den internationalen musikwissenschaftlichen Kongress Leipzig 1966. Leipzig: Kassel u. a., Bärenreiter, pp. 216–220.
O’Regan, N. (2000) ‘Asprilio Pacelli, Ludovico da Viadana and the Origins of the Roman Concerto Ecclesiastico’, JSCM, 6(1), [online]. Available at: http://www.sscm-jscm.org/v6/no1/oregan.html (Accessed: 14 June 2020).
Ossi, M. (2007) ‘The Mantuan madrigals and Scherzi musicali’ in Whenham, J. and Wistreich, R. (eds.) The Cambridge Companion to Monteverdi. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 95–110. DOI: 10.1017/CCOL9780521875257.009.
Pintér, É. (1980) ‘New Elements of Vocal Style in the First Half of the 17th Century’, Studia Musicologica Academiae Scientiarum Hungaricae, 1/4(22), pp. 205–253. doi:10.2307/901997.
Roeder, M. T. (1994) A History of the Concerto. Portland: Amadeus Press.
Romanstein, S. (2017) ‘More than a madrigalist: the sacred choral music of Orazio Vecchi’, The Choral Journal, 5(58), pp. 8–23.
Schulenberg, D. (2001) Music of the Baroque. New York: Oxford University Press.
Talbot, M. ‘The Italian concerto in the late seventeenth and early eighteenth centuries’ in Keefe, S.P. (ed.) The Cambridge Companion to the Concerto. Cambridge: Cambridge University Press, 2005, pp. 5–52.
Veinus, A. (1964) The Concerto. New York: Dover Publications.
Zopfi, S. (2008) ‘Instrumentation of the Basso Continuo in Early Seventeenth-Century Vocal Music’, The Choral Journal, 8(48), pp. 6–20.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Вадим Ракочі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
