Художньо-науковий експеримент у системі сучасних мистецьких практик
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217744Анотація
Проаналізовано інноваційні підходи та експериментальні технології у сучасних мистецьких практиках. Розглянуто використання художньо-наукового експерименту у візуальному мистецтві та дизайні на прикладі творчості провідних сучасних мистецьких груп. Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат експериментальних художніх та міжгалузевих практик сучасного мистецтва; виокремлено художньо-науковий експеримент як інноваційну технологію в межах наукового мистецтва;
зроблено огляд його застосування і проведення, проаналізовано результати художньо-наукових експериментальних проектів на прикладі творчості сучасних мистецьких груп. Художньо-науковий експеримент є одним із провідних інноваційних підходів
у сучасному мистецтві. Його міжгалузевість відкриває значний потенціал для розвитку сучасних мистецьких практик. Проекти, інсталяції та арт-об’єкти, створені унаслідок художньо-наукового експерименту, крім власної художньої цінності, мають значний
вплив на розвиток суміжних галузей, формування уявлень про майбуття та зміну чи корегування загального соціокультурного ставлення до інновацій. Художні проекти лабораторії «Festo», дослідницької групи «The Mediated Matter group», Тео Янсена, Бенац Фарахі є прикладами художньо-наукового експерименту. Вони демонструють міжгалузевий напрям роботи, використання проектного, системного підходу, впровадження новітніх технологічних рішень, формування техно-образу, метаболічних метафор та експериментального характеру діяльності.
Посилання
Benjamin, W. (2002) Mystetstvo v epokhu yoho tekhnichnoho reprodukuvannia’ in Benjamin W. Vybrane. Lviv: Litopys.
Beniuk, O.B. (2018) ‘Mystets’kyj eksperyment v estetychnomu dyskursi’ [Artistic experiment in aesthetic discourse], Visnyk Natsional’noi akademii kerivnykh kadriv kul’tury i mystetstv, 3, pp. 252–256.
Bulatov, D. (2013) ‘Tehnobiologicheskoe proizvedenie iskusstva’ [Technobiological work of art], DI, 2, pp. 78–92.
Gavronskij, V.P. (2013) ‘Novye materialy i tehnologii, izmenivshie oblik skul’ptury XX veka’ [New materials and technologies that changed the face of the sculpture of the twentieth century], Visnyk HDADM, 3, pp. 121–125.
Gombrich E. (1995) Istoriya iskusstva. Saint-Petersburg: AST.
Groys B. (2018) Iskusstvo v 21-om veke. Ot obekta k sobyitiyu. Kurs lektsiy [online]. Available at: https://interesnoe.me/source-52526415/post-36557 (Accessed: 10 July 2020).
Eco, U. (2004) On Beauty, trans. A. McEwen. London: Seeker & Warburg [online]. Available at: https://monoskop.org/images/4/45/Eco_Umberto_On_Beauty_2004.pdf (Accessed: 10 July 2020).
Erohin, S.V. (2010). Jestetika cifrovogo izobrazitel’nogo iskusstva [Aesthetics of digital art]. Saint-Petersburg: Aletejja.
Erohin, S.V. (2011). Teorija i praktika nauchnogo iskusstva [Theory and practice of scientific art]. Moscow: PTF-MIJeJe.
Kapustin, P.V. (2013) Proektnost’ kul’tury [online]. Available at: http://papardes.blogspot.com/2013/11/blog-post_10.html (Accessed 26 June 2020).
Mediated Matter. (2019) [online]. Available at: https://mediatedmattergroup.com (Accessed 26 June 2020).
Migunov, A.C. (2012) ‘Fenomen nauchnogo iskusstva: istoki, sushhnost’, terminologija’ in Nauchnoe iskusstvo: Tezisy dokladov 1-oj Mezhdunarodnoj nauch.-prakt. konf., Russia, Moskva April 4–5 2012. Moscow: MIJeJe, pp. 35–54.
Iridescence [online]. Available at: http://behnazfarahi.com/Iridescence/ [Accessed 26 June 2020].
Neri Oxman [online]. Available at: https://neri.media.mit.edu/index.html [Accessed 26 June 2020].
Flusser, V. (2008). Za filosofiju fotografii [For the philosophy of photography], trans. G. Hajdarova. Saint-Petersburg: Izdatelstvo S.-Peterburgskogo universiteta.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Анна Чирва, Олена Оленіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.