«Цілісність» як нове поняття теорії ритму: Спроба визначення змісту

Автор(и)

  • Ольга Мироненко-Міхейшина Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0000-0002-7271-848X

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217738

Анотація

Розглянуто явища метричної організації, які функціонують в музиці різних історичних періодів— «цілісність» (елемент метричної системи у творах В. Лютославського 1960–1970-х років), тактус і такт. Панорамний огляд цих явищ спричинений пошуком підходів до аналізу часового аспекту в композиціях В. Лютославського 1960–1970-х років, які складають об’єкт дослідження. Явище «цілісності» зіставляється із тактом і тактусом у різних аспектах. Побіжно, в історичному ракурсі, розглянуто питання сильної і слабкої долей, метричної регулярності та періодичності. Окреслено фактори утворення «цілісності». Висловлюється думка, що у творах В. Лютославського 1960–1970-х років співіснують такі явища метричної організації, як тактус, такт і «цілісність». Визначено основний зміст понять «цілісності», виявлено елементи змісту понять такту і тактусу, які
мають різні тлумачення у теорії і потребують подальшого дослідження; також прокоментовано питання термінології. Термін «цілісність», запропонований автором статті, демонструє донаукову стадію знання про явище, потребує подальших уточнень,
а можливо — й заміни на більш адекватний означник.

Біографія автора

Ольга Мироненко-Міхейшина, Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського

аспірантка кафедри теорії музики

Посилання

Afonina, N. (2015) Vremya. Sobyitie. Ritm. Saint-Petersburg: Skifiya-print.

Afonina, N. (1993) Metricheskaya peremennost, ee formoobrazuyuschee i vyirazitelnoe znachenie: na materiale klassicheskoy i sovremennoy muzyiki. Extended abstract of PhD thesis. Leningrad: Leningradskaya gos. kons. im. N.A. Rimskogo-Korsakova, 18 s.

Afonina, N. (1990) O vzaimosvyazi metra i sintaksisa (ot barokko k klassitsizmu). Forma i stil. Ch. 2. Leningrad: Leningr. gos. konservatoriya im. N.A. Rimskogo-Korsakova. S. 39–71.

Afonina, N. (2003) Ritm, metr, temp: vremennaya organizatsiya v muzyike. Saint-Petersburg: Soyuz hudozhnikov, 48 s.

Afonina, N. (2017) Ritmicheskiy risunok: uch. pos. po distsipline «Ritmicheskiy praktikum». Saint-Petersburg: Sankt-Peterburgskaya gos. kons. im. N.A. Rimskogo-Korsakova, 172 s.

Afonina, N. (2009) ‘Tempovyiy aspekt muzyikalnoy formy’, Iskusstvo i obrazovanie, 2, pp. 119–124.

Vyishinskiy, V. (2011) Simfonizm D. Shostakovicha i G. Malera: vizhenie kak strukturiruyuschiy i muzyikalno-dramaturgicheskiy factor. PhD thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Girfanova, M. (2015) Menzuralnaya teoriya i praktika XIV–XV st. Kazan: Kazanskaya gos. kons.

Danshina, N. (2013) Spetsifika vikonannya renesansnoyi vokalnoyi muziki v umovah vitchiznyanoyi horovoyi praktiki. PhD thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Zubova, O., Kyuregyan, T. (2018) Srednevekovyie i renessansnyie tantsyi: muzyika v dvizhenii. Moscow: Moskovskaya konservatoriya.

Kirillina, L. (1996). Klassicheskiy stil v muzyike XVIII — nachala XIX vekov. Ch. 3. Poetika i stilistika. Moscow: MGK im. P.I. Chaykovskogo.

Mironenko-Miheyshina, O. (2014) ‘Osobennosti taktovogo strukturirovaniya muzyikalnoy tkani v Kontserte dlya violoncheli s orkestrom V. Lyutoslavskogo’, Kyivske muzykoznavstvo, 49, pp. 63–76

Mironenko-Miheyshina, O. (2014) ‘Transformatsiya takta v sovremennoy muzyike — zakonomernost ili edinichnyie inventsii? (na materiale Violonchelnogo kontserta V. Lyutoslavskogo)’ in Muzyika vsovremennom mire: kultura, iskusstvo, obrazovanie. Moscow: Rossiyskaya akad. muzyiki im. Gnesinyih, pp. 11–23.

Myronenko-Mikheishyna, O. (2018) Violonchelnyi kontsert ta ‘‘Try poemy Anri Misho Vitolda Liutoslavskoho: spetsyfika chasovoi orhanizatsii. M.A. thesis. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Myronenko-Mikheishyna, O. (2019) ‘Zmist yavyshcha aktsentu v suchasnii muzytsi (na materiali tvoriv Vitolda Liutoslavskoho)’, Kyivske muzykoznavstvo, 59, pp. 14–31. DOI: https://doi.org/10.33643/kmus.2019.59.02

Akopyan, L. (Ed.) (2001) Muzyikalnyiy slovar Grouva. Moscow: Praktika.

Ruchevskaya, E. (2011) ‘Dvizhenie i ritm’, in Ruchevskaya E. Raboty raznyih let, vol. 1. Stati. Zametki. Vospominaniya, Goryachih V. (Ed.). Saint-Petersburg: Kompozitor— Sankt-Peterburg, pp. 451–455.

Kholopova, V. (2002) Teoriya muzyiki melodika, ritmika, faktura, tematizm. Saint-Petersburg: Lan.

Kholopova, V. (1971) Voprosyi ritma v tvorchestve kompozitorov pervoy polovinyi XX veka. Moscow: Muzyka.

Chaschina, S. (2013) ‘Muzyikalnaya dlitelnost’: ot ponyatiya k kategorii’ in Okuneva E. (ed.) Tekst hudozhestvennyiy: grani interpretatsiy. Petrozavodsk: Verso, pp. 84–93

Chaschina, S. (n. d.) Instrumentalnoe tvorchestvo Kloda Debyussi: ot zvuka-atoma k zvuku-protsessu [online]. Available at: https://gnesin-academy.ru/wp-content/documents/nauka/muz_forum/ChashchinaMF12.pdf [Accessed: 5 May 2018].

Chaschina, S. (2000) Kontseptsiya muzyikalnoy dlitelnosti: na primere instrumentalnogo tvorchestva Kloda Debyussi. PhD thesis. Rossiyskiy institut istorii iskusstv.

Apel, W. (1953). The Notation of Polyphonic Music 900–1600. Cambridge: The Mediaeval Academy of America.

Brown, H., Bockmaier, C. (2001). ‘Tactus’ in The New Grove Dictionary of Music and Musicians: Sadie S., Tyrrel J. (Eds.) [CDROM]. New York: Grove Оxford University Press.

Krawczyk, D. (2007) Czas i muzyka: koncepcje czasu i ich wpływ na kształtowanie formy w muzyce współczesnej. Warszawa: Łośgraf. ISBN 83-87572-26-8

London, J. (2001) ‘Rhythm’ in The New Grove Dictionary of Music and Musicians: Sadie S., Tyrrel J. (Eds.) [CD-ROM]. New York: Grove Оxford University Press.

Śledziński, S. (Ed.) (1960) Mała encyklopedia muzyki. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe.

Michniewski, W. (2017) Teksty: pisma, wypowiedzi, rozmowy. Bygdoszcz: Wydawnictwo Akademii Muzycznej im. Feliksa Nowowiejskiego.

Mountain, R. (n. d.) Time and Texture in Lutoslawski’s Concerto for Orchestra and Ligeti’s Chamber Concerto [online]. Available at: http://www.ex-tempore.org/mtn/mtn.htm [Accessed 2 June 2018].

Myronenko-Mikheishyna, O. (2020) ‘“Trzy poematy Henri Michaux” W. Lutosławskiego: znaczenie współdziałania kompozytorskiego tekstu i jego wersji wykonawczych w ujawnieniu właściwości rytmicznej organizacji utworu’ in The Sound ambiguity. Wrocław: The Karol Lipiński Academy of music in Wrocław.

Attaingnant, P. and Giesbert, F. (eds.) (1950) Pariser Tanzbuch 1530 für Blockflöten-Chor oder andere Melodie-Instrumente. Band 1. London: Schott & Co.

DeFord, R. (1995) ‘Tempo Relationships between Duple and Triple Time in the Sixteenth Century’, Early Music History, 14, pp. 1–5 [online]. Available at: https://www.jstor.org/stable/853929 [Accessed 18 July 2020].

Sachs, C. (1953) Rhythm and tempo: a Study in Music History. New York: W. W. Norton.

Schäffer, B. (1976). Wstęp do kompozycji. Krakow: Polskie wydawnictwo muzyczne.

Sadie, S., Tyrrel, J. (2001) The New Grove Dictionary of Music and Musicians [CD-ROM]. New York: Grove Оxford University Press.

Thomas, A. (1970) Rhythmic articulation in the music of Lutosławski, 1956–1965. M. A. thesis. University of Cadriff.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Мироненко-Міхейшина, О. (2020). «Цілісність» як нове поняття теорії ритму: Спроба визначення змісту. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (16(2), 27–35. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217738

Номер

№ 16(2) (2020)

Розділ

Інституції, концепції, репрезентації

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Ольга Мироненко-Міхейшина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1.    Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2.    Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3.    Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.