Зародження нових жанрових інваріантів у межах фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики»
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.16.2020.205252Ключові слова:
фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики», жанр, камерна музика, сучасна музика, композиторАнотація
Активний процес трансформації жанрів у музиці розпочався ще на початку ХХ століття. Зміни були пов’язані, передусім, зі спробами подолання традицій доби пізнього романтизму на всіх структурних рівнях твору. Розглянуто основні ознаки жанрового оновлення та визначено фактори, які мали вплив на процес жанрових модифікацій: новаторська інтерпретація традиційних жанрів; поєднання різних жанрів; включення до музичного твору елементів зінших видів мистецтва та залучення нових технологій. Доведено, що унікальний за форматом фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» сприяв процесу зародження нових жанрових інваріантів у творах сучасних українських композиторів. Завдяки спрямованості на взаємодію різних видів мистецтва та особливому формату з концептуально-драматургічною будовою, фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» стимулює зародження та розвиток сучасних форм мистецької комунікації та репрезентації творів.
Посилання
Newsom C.A. Pairing Research Questions and Theories of Genre: A Case Study of the Hodayot // Dead Sea Discoveries. 2010. №17. P. 270–288.
Dva dni y dvi nochi novoi muzyky. Mizhnarodnyi festyval suchasnoho mystetstva (1995–2019). Albom do 25 richnytsi festyvaliu. Odesa: Asotsiatsiia «Nova muzyka», 2018. 480 s.
Vinogradova-Chernyaeva A.L. Zhanr sovremennoy simfonii v etimologicheskom rakurse // Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk. 2009. 6 (8). C. 1642–1645.
Zaderatskiy V. Muzyikalnaya forma: V 2-h vyip. Moskva: Muzyika, 2008. Vyip. 2. 528 s., notyi.
Kirillina L.V. Lyuchano Berio // XX vek. Zarubezhnaya muzyika: ocherki i dokumentyi / [Pod red. M.G. Aranovskogo i A.A. Baevoy]. Moskva: Muzyika, 1995. Vyip. 2. S. 74–109.
Lobanova M. Muzyikalnyiy stil i zhanr. Istoriya i sovremennost. Moskva: Sovetskiy kompozitor, 1990. 312 s.
Nazaykinskiy E.V. Stil izhanr v muzyike: Ucheb. posobie dlya stud. vyissh. ucheb. zavedeniy. Moskva: VLADOS, 2003. 248 s., notyi.
Raaben L. Kamernaya instrumentalnaya muzyika // Muzyika HH veka: ocherki: v 2 ch. Moskva: Muzyika, 1980. Ch. 2. Kn. 4. S. 246–406.
Sohor A. Voprosyi sotsiologii i estetiki muzyiki. Stati i issledovaniya: V 3 vyip. Leningrad: Sov. kompozitor, 1981. Vyip. 2. 298 s.
Sohor A. Teoriya muzyikalnyih zhanrov: zadachi i perspektivyi // Teoreticheskie problemyi muzyikalnyih form i zhanrov: sb. statey. Moskva: Muzyika, 1971. 365 s.
Sohor A. Esteticheskaya priroda zhanra v muzyike. Moskva: Muzyika, 1968. 104 s.
Stepanenko N. Neostyivshie emotsii iz goroda na «O!» // Muz. Akademiya. 1998. # 2. S. 61.
Teoriya sovremennoy kompozitsii: Uchebnoe posobie. Moskva: Muzyika, 2007. 624 s., s not.
Tsukkerman V. Muzyikalnyie zhanryi i osnovyi muzyikalnyih form. Moskva: Muzyika, 1964. 160 s.
Shitikova G. Sonata XX veka v fokuse preobrazovaniy zhanrovoy sistemyi // Universitetskiy nauchnyiy zhurnal. Filologicheskie i istoricheskie nauki, arheologiya i iskusstvovedenie. 2018. # 42. S. 124–132. R. DOI: https://doi.org/10.25807/PBH.22225064.2018.42.124.132
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Асматі Чібалашвілі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
