Світова література у рефлексіях сучасної української композиторки Людмили Юріної
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.16.2020.205246Ключові слова:
творчість Людмили Юріної, музичний авангард, сучасні композиторські техніки, тембр, сонорика, атональність, розширені виконавські технікиАнотація
Уперше в українському музикознавстві розглянуто програмні камерно-інструментальні і камерно-вокальні твори Людмили Юріної, написані на тексти або під враженням від творів сучасних французьких (Е. Йонеско), американських (С. Плат, Р. Бах, А. Гінзберг), ірландських (Дж. Джойс), німецьких (Г. Мюллер) та інших поетів і письменників. З’ясовано, що образний зміст поезії і літератури, яка приваблює композиторку, є надзвичайно різноманітним і зачіпає широкий спектр філософських і соціальних питань. Це одвічні філософські проблеми життя і смерті, любові і байдужості, болісних пошуків людиною свого місця в соціумі і трагічної неможливості примирення з жорстоким світом. Здійснено текстологічний аналіз поетичних і прозових текстів, які надихнули Л. Юріну до написання таких творів, як: «Ран-нан» («Внутрішнє світло») для 19 струнних (1993), «As soon as possible» («Якнайскоріше») для гобоя соло (1997), «Funny Death» («Смішна смерть») для 8 голосів (1998), «Herzstuck» («П’єса про серце») для сопрано соло (2006) та моноопера «Леді Лазарус» для сопрано, фортепіано та електроніки (2013–2016). Аналітичні спостереження над творами Л. Юріної різних періодів творчості дозволили зробити узагальнення стосовно її музичної естетики та основних рис стилю, серед яких — відкритість до технологічних експериментів і авангардні пошуки в різних стилях і техніках композиції (робота з тембром, сонористика, алеаторика, атональність, квазітональність, квазісеріальність тощо), синтезування принципів європейського та східного музичного мислення, використання розширених виконавських технік для інструментів та голосів, приділення великої уваги просторовим властивостям звуку. Підкреслено, що технологічні новації не є самоціллю для Л. Юріної, їхнє використання спрямоване на адекватну реалізацію композиторського задуму.
Посилання
Berehova O. Instrumentalnyi teatr yak vyiav tendentsii vizualizatsii u tvorchosti suchasnykh ukrainskykh kompozytoriv //Kulturolohichna dumka. Kyiv: IK NAMU, 2018. Vyp. 14. S. 102–108.
Berehova O. Kamerna muzyka ukrainskykh kompozytoriv u konteksti khudozhno-stylovykh protsesiv 1990–2000-kh rokiv // Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P.I. Chaikovskoho. Kyiv: NMAU imeni P.I. Chaikovskoho, 2013. Vyp. 106: Kulturolohichni aspekty suchasnoho mystetskoho dyskursu. Pamiati L.K. Kaverinoi: Zb. st. / red.-uporiad. L.M. Mokrytska. S. 207–226.
Hurkova O. «Vnutrishnie svitlo» muzyky Liudmyly Yurinoi. URL: http://mus.art.co.ua/vnutrishnje-svitlo-muzyky-lyudmyly-yurinoji/ (data zvernennia: 11.11.2019).
Hurkova O. Tvorchist I. Karabytsia v konteksti zhanrovo-stylovykh tendentsii v ukrainskii muzytsi ostannoi tretyny KhKh stolittia: Dys. … kand. mystetstvoznav. Kyiv: NMAU, 2016. 324 s.
Kizlova O. Lyudmila Yurina: «V Ukraine vse novoe trebuet neimovernyih usiliy» // Den. 2012. 12 ver. URL: http://www.day.kiev.ua/ru/article/kultura/lyudmila-yurina-v-ukraine-vse-novoe-trebuet-neimovernyh-usiliy (data zvernennya: 11.11.2019).
Petrov V. Instrumentalnyiy teatr HH veka: istoriya i teoriya zhanra: Avtoref. dis. … d-ra iskusstvovedeniya. Saratov, 2014. URL: http://cheloveknauka.com/instrumentalnyy-teatr-xx-veka-istoriya-i-teoriya-zhanra (data zvernennya: 11.11.2019).
Siuta B. Ukrainska muzyka molodshoi heneratsii kompozytoriv. URL: http://www.musica-ukrainica.odessa.ua/_a-syuta-youngukrcomp.html (data zvernennia: 11.11.2019).
Gabel G. Fourteen Composers in Today’s Ukraine. URL: http://www.ex-tempore.org/gabel.htm (access date: 11.11.2019).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олена Берегова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.