Мистецтвознавство як геополітичний проєкт (предметне поле і статус театрознавства)
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.16.2020.205232Ключові слова:
предметне поле театрознавства, періодизація історії мистецтва, театрознавство і театральна критикаАнотація
На прикладі театрознавства проаналізовано зв’язок предметного поля мистецтвознавства з соціальним статусом дисципліни. Виявлено вплив історичних уявлень про предметне поле мистецтвознавства на методологію дослідження, особливості періодизації мистецтва й аналізу творчості окремих митців; окреслено зв’язок предметного поля із запитом соціуму, а також головні ризики мистецтвознавства, пов’язані з розпредметненням мистецтвознавства за рахунок суміжних дисциплін та його перевизначення на догоду геополітичним інтересам, диктатурі смаку тощо
Посилання
Altshuller A., Dmitriev Yu., Rostotskiy B. Teatrovedenie // Teatralnaya entsiklopediya. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya, 1967. T. V. S. 159–169.
Altshuller A., Rudnitskiy K. Teatralnaya kritika // Teatralnaya entsiklopediya. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya, 1967. T. V. S. 135–144.
Anikst A. Teatrovedenie // Bolshaya Sovetskaya Entsiklopediya: V 30 t. 3-e izd. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya, 1976. T. 25. S. 349–350.
Antonovych D. Ukrainskyi teatr // Ukrainska kultura: Lektsii za redaktsiieiu Dmytra Antonovycha. Kyiv: Lybid, 1993. S. 443–473.
Antonovych D. Ukrainskyi teatr: konspektyvnyi istorychnyi narys. Praha; Berlin: Nova Ukraina; 1923. 14 s.
Balme K. Vstup do teatroznavstva. Lviv: VNTL-Klasyka, 2008. 270 s.
Barboy Yu. O napravleniyah iskusstvovedcheskogo analiza spektaklya // Granitsyi spektaklya: Sb. st. Sankt-Peterburg, 1999. S. 9–16.
Bart R. Dve kritiki // Bart R. Izbrannyie rabotyi: Semiotika: Poetika. Moskva: Progress, 1989. S. 262–268.
Bart R. Kritika i istina // Bart R. Izbrannyie rabotyi: Semiotika: Poetika. Moskva: Progress, 1989. S. 319–374.
Biletskyi L. Osnovy ukrainskoi literaturno-naukovoi krytyky. Kyiv: Lybid, 1998. 408 s.
Van der Dussen Ya. Peredmova uporiadnyka // Kolinhvud R.Dzh. Ideia istorii. Kyiv: Osnovy, 1996. S. 8–49.
Veselovskiy A. Istoricheskaya poetika. Moskva: Vyisshaya shkola, 1989. 406 s.
Vsevolodskiy (Gerngross) V. Istoriya russkogo teatra. V 2 t. Leningrad; Moskva: Tea-kino-pechat, 1929. T. 1. 508 s.
Gvozdev A. O smene teatralnyih sistem // O teatre: Sb. st. Vremennik otdela istorii i teorii teatra. Leningrad, 1926. Vyp. 1. C. 7–36.
Gusev A.I. Teatrovedenie // Bolshaya Sovetskaya Entsiklopediya. Moskva: Gosudarstvennoe nauchnoe izdanie «Bolshaya sovetskaya entsiklopediya», 1956. T. 42. S. 87–92.
Yefremov S. Istoriia ukrainskoho pysmenstva. Kyiv: Femina, 1995. 685 s.
Kysil O. Ukrainskyi teatr: Populiarnyi narys ukrainskoho teatru. Kyiv: Knyhospilka, 1925. 178 s.
Kotte A. Teatralnost: ponyatie v poiskah sobstvennogo smyisla // Teatrovedenie Germanii: Sistema koordinat. Sankt-Peterburg: Baltiyskie sezonyi, 2004. S. 215–232.
Le Goff Zh. Revoliutsiia v istoriohrafii: rukh «Annaliv» // Rodak P. Pysmo. Knyzhka. Lektura: Rozmovy: Le Hoff. Shartie. Ebrar. Fabr. Lezhen. Varshava: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. S. 25–33.
Mamontov Ya. Dramaturhiia v teatralnomu aspekti (do pytannia pro naukove vyvchennia dramatychnykh tvoriv) // Radianskyi teatr. 1930. # 3–5. S. 20–28.
Mamontov Ya. Dramaturhiia I. Tobilevycha // Tobilevych I. Tvory: V 6 t. Kharkiv–Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo «Literatura i mystetstvo», 1931. T. 6: Biohrafiia. Bibliohrafiia. Krytyka. Arkhivni materialy. S. 143–251.
Mikhalik Ya. Yak pysaty istoriiu? // Teatr: istoriia, teoriia, praktyka: Zb. st. Lviv, 2013. S. 7–25.
Mokulskiy S. Vvedenie // Hrestomatiya po istorii zapadnoevropeyskogo teatra: V 2 t. Moskva: Iskusstvo, 1955. T. 1. S. 3–31.
Pavis P. Kritika teatralnaya // Slovar teatra. Moskva: GITIS, 2003. S. 205.
Pavi P. Teatralna krytyka // Slovnyk teatru. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2006. S. 446.
Pavi P. Teatrolohiia // Slovnyk teatru. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2006. S. 507.
Petrov N. Ocherki iz istorii ukrainskoy literaturyi XVIII veka. Kievskaya iskusstvennaya literatura XVIII veka, preimuschestvenno dramaticheskaya. Kiev: Tip. G.T. Korchak-Novitskogo, 1880. S. 150.
Petrov N. Ocherki istorii ukrainskoy literaturyi XIH stoletiya. Kiev: Tip. I. i A. Davidenko, 1884. 457 s.
Rulin P. Perednie slovo // Varneke B. Antychnyi teatr. Kharkiv– Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1929. S. 5–17.
Sahnovskiy V. Teatr kak predmet teatrovedeniya // Iskusstvo kak yazyik — yazyiki iskusstva. Gosudarstvennaya akademiya hudozhestvennyih nauk i esteticheskaya teoriya 1920-h godov: V 2 t. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2017. T. 2. S. 592–595.
Stanishevskyi Yu., Yudkin I. Vstup // Istoriia ukrainskoho teatru: u 3 t. Kyiv: [b.v.], 2009. T. 2: 1900–1945. S. 5–14.
Tarshis R. Teatralnaya kritika i teatrovedenie // Vvedenie v teatrovedenie. Sankt-Peterburg: Izd-vo Sankt-Peterburgskoy gos. akad. teatralnogo iskusstva, 2011. S. 161–170.
Ukrainskyi dramatychnyi teatr. Narysy istorii: V 2 t. / red. M. Rylskyi Kyiv: Naukova dumka, 1967. T. 1: Dozhovtnevyi period. 518 s.; Kyiv: AN URSR, 1956. T. 2: Radianskyi period. 340 s.
Franko I. Iz sekretiv poetychnoi tvorchosti //Zibr. tv.: U 50 t. Kyiv: Naukova dumka, 1981. T. 31: Literaturno-krytychni pratsi (1897– 1899). S. 45–119.
Franko I. Narys istorii ukrainsko-ruskoi literatury do 1890 r. // Zibr. tv.: U 50 t. Kyiv: Naukova dumka, 1984. T. 41: Literaturnokrytychni pratsi (1890–1910). S. 194–470.
Chepurov A. Izmerenie teatra // Teatrovedenie Germanii: Sistema koordinat. Sankt-Peterburg: Baltiyskie sezonyi, 2004. S. 7–12.
Annales dramatiques, ou Dictionnaire general des Théâtres. Paris, 1809–1812. T. 1–9.
[Dmuszewski L., Żółkowski A.]. Dykcyonarzyk teatralny z dodatkiem pieśni z naynowszych oper dawanych na Teatrze Narodowym Warszawskim. Poznań, 1808. 56 s.
Fischer-Lichte E. Quo Vadis? Theatre Studies at the Crossroads // Modern drama: defining the field. Toronto: University of Toronto Press, 2003. P. 48–66.
Freytag G. Freytag’s Technique of the Drama. An exposition of dramatic composition and art. Chicago: Scott, Foresman and Company, 1900. 395 p.
Herlosohn K., Blum R., Marggraff H. Allgemeines TheaterLexikon oder Encyklopädie alles Wissenswerthen für Bühnenkünstler, Dilettanten und Theaterfreunde. Leipzig, 1839–1842. T. 1–7.
Hodgson T. The Drama Dictionary. New York: New Amsterdam Books, 1988. 432 p.
Leris A.De. Dictionnaire portatif des théâter, contenant l’origine des différens théâtres de Paris. Paris, M. DCC. LIV. 560 p.
The Thespian Dictionary; Or, Dramatic Biography ofthe Eighteenth Century; Containing Sketches of the Lives, Productions, & C., of All the Principal Managers, Dramatists, Composers, Commentators, Actors, and Actresses, of the United Kingdom: Interspersed With Several Original Anecdotes; and Forming a Concise History of the English Stage. London: Printed By J. Cundee For T.Hurst: Etc., Etc., 1802. 282 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олександр Клековкін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
