Іконостас як візія Небесного Єрусалима
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.15(2).2019.186126Ключові слова:
іконостас, символіка, архітектоніка, оздоблення, Небесний ЄрусалимАнотація
Розглянуто специфіку архітектурно-пластичної організації українського іконостаса першої половини XVII століття як результат втілення спеціальної символічної концепції. Виявлено, що архітектурна рама іконостаса з’являється і розвивається як спроба представити Царство Небесне в образі Небесного Єрусалима. Формування такої композиції і декоративного оздоблення іконостаса відбувається в контексті есхатологічних настроїв, що посилилися в Україні в першій половині XVII століття (напередодні 1666 року). Під впливом текстів Апокаліпсиса іконостас того періоду набуває вигляду стіни з трьома проходами, декорованої зображеннями коштовних каменів, подібно до опису стін Небесного Єрусалима. Водночас іконостас оформлюють за аналогією до фасаду будівлі та покривають позолотою, що повинно було транслювати ідею про Небесний Єрусалим як золоте місто і про його небесні палаци.
Посилання
Averintsev S. S. Poetika rannevizantiyskoy literaturyi. Sankt-Peterburg: Azbuka-klassika, 2004. 480 s.
Vahrina V. I. Ikonyi Rostova Velikogo. Moskva: Severnyiy Palomnik, 2006. 415 s.
Dragan M. Ukrainska dekoratyvna rizba KhVI–KhVIII st. Kyiv: Naukova dumka, 1970. 203 s.
Zholtovskyi P. N. Ukrainskyi zhyvopys XVII–XVIII st. Kyiv: Naukova dumka, 1978. 326 s.
Ierotopiya ognya i sveta / Red.-sost. A. M. Lidov. Moskva: Feoriya, 2013.
Istoriia ukrainskoho mystetstva: U 5 t. Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskoho NAN Ukrainy, 2011. T. 3: Mystetstvo druhoi polovyny KhVI–XVIII stolittia. 1088 s.
Koluzhnyatskiy E. I. Igumena Nafanaila «Kniga o vere», ee istochniki i znachenie v istorii yuzhnorusskoy polemicheskoy literaturyi // ChOIDR. 1886. Kn. IV. Otd. II. S. 1–36.
Lidov A. M. Ierotopiya. Prostranstvennyie ikonyi i obrazyi-paradigmyi v vizantiyskoy kulture. Moskva: Dizayn. Informatsiya. Kartografiya, 2009. 352 s.
Lidov A. M. Ikonyi. Mir svyatyih obrazov v Vizantii i na Rusi. Moskva: Feoriya, 2014. 405 s.
Miliaieva L. Ukrainska ikona KhI–KhVIII stolit // Ukrainska ikona XI–XVIII stolit: Albom. Kyiv: [b. v.], 2007. 525, [2] s.
Miliaieva L. S. Tserkva Spaso-Preobrazhennia i poetyka ukrainskoho baroko // Sorochynskyi ikonostas: ikonostas Spaso-Preobrazhenskoi tserkvy v s. Velyki Sorochyntsi Myrhorodskoho r-nu Poltavskoi obl.: Albom. Kyiv: Rodovid, 2010. S. 9–19.
Nalyvaiko D. Fenomen ukrainskoho baroko: typolohiia i spetsyfika // Ukrainske Baroko: Zb. nauk. prats: U 2 t. Kharkiv: Akta, 2004. T. 1. S. 7–18.
Nelhovskyi Yu. P. Skulptura ta rizblennia druhoi polovyny XVI — pershoi polovyny XVII st. // Istoriia ukrainskoho mystetstva: V 6 t. Kyiv: URE, 1967. T. 2. S. 118–156.
Oleiniuk N. Rizbleni tsarski vrata XVII–XX st. // Tsarski vrata ukrainskykh ikonostasiv: Albom / Ser. «Ukrainske narodne mystetstvo». Lviv: Instytut kolektsionerstva ukrainskykh mystetskykh pamiatok pry NTSh, 2012. S. 24–39.
Olianina S. Ikonostas Voznesenskoi tserkvy u mistechku Berezna: vtrachena pamiatka mystetstva doby Baroko // Ukrainska khudozhnia kultura: pamiatkookhoronni problemy: Zb. nauk. pr. Kyiv: Instytut kulturolohii NAM Ukrainy, 2011. S. 40–103.
Oparina T. A. Chislo 1666 v russkoy knizhnosti seredinyi — tretey chetverti XVII v. // Chelovek mezhdu tsarstvom i Imperiey: Sb. materialov mezhdunar. konf. / RAN. In-t cheloveka. Moskva, 2003. S. 287–313.
Otkovych T. Dekoratyvne rizblennia ikonostasa z tserkvy Vozdvyzhennia Chesnoho Khresta monastyria Skyt Maniavskyi (Bohorodchanskyi ikonostas). problema styliu // Visnyk lvivskoho universytetu. Ser. «Mystetstvonavstvo». 2009. Vyp. 9. S. 173–182.
Ohotsimskiy A. D. Obraznost goticheskogo hrama. Opyit ierotopicheskogo pohoda // Problemyi vizualnoy semiotiki. 2016. # 3 (9). S. 9–24.
Pryimych M. V. Pered lytsem tvoim. Zakarpatskyi ikonostas. Uzhhorod: Karpaty-Grazhda, 2007. 224 s.
[Smotrytskyi, Meletii]. Evanhelie uchytelnoe, albo kazania na kozhduiu nedeliu y sviata urochystыy. Yevie: Drukarnia Vilniuskoho bratstva, 1616. [4], 173, 351 ark.
[Sofonovych, Feodosii, iieromonakh]. Vyklad o Tserkvi sviatii / Uporiad. Yu. Mytsyk. Kyiv: KM Akademiia, 2002. 111 s.
Sydor O. Barokko v ukrainskomu zhyvopysu // Ukrainske barokko ta yevropeiskyi kontekst. Kyiv: Naukova dumka, 1991. S. 173–183.
Sydor O. Evoliutsiia ukrainskoho barokovoho ikonostasa // Mystetski studii. 1991. # 1. S. 28–34.
Stepovyk D. Ikonopys // Istoriia ukrainskoho mystetstva: U 5 t. Kyiv: IMFE im. M. Rylskoho NAN Ukrainy, 2011. T. 3: Mystetstvo druhoi polovyny XVI–XVIII stolittia. S. 505–544.
Stepovyk D. V. Systema tropiv v ukrainskomu baroko // Ukrainske baroko ta yevropeiskyi kontekst. Kyiv: Naukova dumka, 1991. S. 183–195.
Sterligova I. A. Dragotsennoe ubranstvo altarey drevnerusskih hramov XI–XIII vv. (po dannyim pismennyih istochnikov) // Ikonostas. Proishozhdenie — Razvitie — Simvolika. Moskva: Progress-Traditsiya, 2000. S. 360–381.
Tkachenko A. A. Obraz Ierusalima v bogoslovskih traditsiyah // Pravoslavnaya Entsiklopndiya. Moskva: Pravoslavnaya Entsiklopediya, 2009. T. 21. S. 408–410.
Florenskiy P. A. Ikonostas. Moskva: Iskusstvo, 1995. 256 s.
Ukrainske Baroko: Zb. nauk. prats: U 2 t. Kharkiv: Akta, 2004. T. 1. 411 s.
Chuba H. «Uchytelne Yevanheliie» 1616 r. u perekladi Meletiia Smotrytskoho v konteksti ukrainskoi homiletychnoi literatury // Kyivska akademiia. 2006. Vyp. 2–3. S. 5–14.
Shalina I. A. Vhod «Svyataya Svyatyih» i vizantiyskaya altarnaya pregrada // Ikonostas. Proishozhdenie — Razvitie — Simvolika. Moskva: Progress-Traditsiya, 2000. S. 52–84.
Shamardyna N. V. Do pytannia pro rannie barokko v ukrainskomu zhyvopysi. Novi storinky tvorchosti Mykoly Petrakhnovycha // Ukrainske barokko ta yevropeiskyi kontekst. Kyiv: Naukova dumka, 1991. S. 165–172. S. 165–173.
Yakovenko N. U poshukakh Novoho neba: Zhyttia i teksty Yoanykiia Galiatovskoho. Kyiv: Laurus; Krytyka, 2017. 704 s.
Clifford R. J. The Cosmic Mountain in Canaan and the Old Testament. Harvard University Press, 1972. 221 p.
Dijkstra R. Portraying Witnesses. The Apostles in Early Christian Art and Poetry. PhD Thesis. Radboud University Nijmegen, 2014. 596 p.
Kuhnel B. From the Earthly to the Heavenly Jerusalem. Representations of the Holy City in Christian Art of the First Millennium. Rome, Freiburg, Vienna, 1987. 279 p., [67] p.
Leal B. Representations of architecture in late antiquity. Thesis submitted to the University of East Anglia for the degree of PhD, July 2016. 372 p.
Levenson J. D. Sinai and Zion: An Entry into the Jewish Bible. Minneapolis: Winston Press, 1985. 227 р.
Recht R. Believing and seeing. The art of Gothic cathedrals. Chicago: University of Chicago Press, 2008. 392 p.
Rosenau H. Vision of the temple: the image of the temple of Jerusalem in Judaism and Christianity. London: Oresko Books, 1979. 192 p.
Sedlmayr H. Die Entstehung der Kathedrale. Zürich: Atlantis Verlag, 1950. 584 s.
Simsky A. The image-paradigm of Jerusalem in christian hierotopy // ΠΡΑΞΗΜΑ. Проблемы визуальной семіотики. 2018. 3 (17). P. 101–103.
Stookey L. The Gothic Cathedral as the Heavenly Jerusalem: Liturgical and Theological Sources // Gesta. 1969. No. 8, 1. P. 35–41.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Світлана Оляніна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
