Різьблені зображення ангелів у програмі оздоблення українських іконостасів: Символічний задум
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.178900Ключові слова:
іконостас, херувим, ангел, задум, теофанічний, літургійний смислАнотація
Статтю присвячено реконструкції значення скульптурних зображень ангелів в символічного програмі українських іконостасів XVII–XVIII ст. Встановлено, що хоча різьблені ангели, не входили до іконографічної програми іконостаса, вони становили важливу частину його символічного задуму. Скульптури ангелів продовжили візантійську практику розміщення образів небесних сил на вівтарних огорожах і середньовічних іконостасах, замінивши собою площинні зображення, які існували раніше. Зображення ангельських сил в іконостасі XVII–XVIII ст. зберігали своє давнє призначення вказувати на вівтар, як Святеє святих храму. Водночас їх наявність в структурі іконостаса підкреслювала ідею про літургійне служіння ангелів, наголошуючи на тому, що вони є небесною славою божественного явлення. Ангельські зображення в оздобленні іконостаса служили додатковим елементом, що полегшував розуміння іконографічної програми, акцентуючи літургійні та есхатологічні аспекти його загального символічного задуму
Посилання
Александрович В. С. Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво // Історія української культури: у 5 т. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 2. С. 654–701.
Александрович В. С. Мистецтво середини XVII — середини XVIII ст. Образотворче мистецтво: Скульптура // Історія українського мистецтва: у 5 т. Київ: НАН України: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. Т. 3. С. 377–424.
Вечерський В. В. Мистецтво середини XVII — середини XVIII ст. Образотворче мистецтво: Архітектура // Історія українського мистецтва: у 5 т. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. Т. 3. С. 280–376.
Герстель Ш. Чудотворный Мандилион. Образ Спаса Нерукотворного в византийских иконографических программах // Чудотворная икона в Византии и Древней Руси. Москва: Мартис, 1996. С. 76–89.
Горностаев Ф. Ф. Строительство графов Разумовских в Черниговщине // Труды XIV археологического съезда в Чернигове. Москва: Тип. Лискера и Собко, 1911. Т. 2. 1908–1909. С. 167–212.
Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ–ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 203 с.
Евсеева Л. М. Аналойные иконы и литургические ткани в создании сакрального
пространства древнерусского храма // Иеротопия: Создание сакральных пространств в Византии и Древней Руси. Москва: Прогресс-Традиция, 2006. С. 638–659.
Евсеева Л. М. Эсхатология 7000 года и возникновние высокого иконостаса // Иконостас: Происхождение — Развитие — Символика. Москва: Прогресс–Традиция, 2000. С. 411–430.
Евхаристия: Часть I, Евхаристия: Часть II // Православная энциклопедия. — Москва: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2008. Т. XVII. С. 533–696.
Зема В. Есхатологічні мотиви в проповідях на м’ясопуст (XVI — перша половина XVII ст.) / В. Зема // Соціум. Альманах соціальної історії. 2004. Вип. 4. С. 199–213.
Западалова П. В. Иконография древнерусских царских врат XVI–XVII веков. Происхождение. Типология. Символика: дис. … канд. искусствовед.: 17.00.04. СПб.: [б. и.], 2015. 275 с.
Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVI–XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1983. 179 с.
Журавлева И. А. Праотеческий ряд и завершение символической структур русского высокого иконостаса // Иконостас: Происхождение — Развитие — Символика. Москва: Прогресс–Традиция, 2000. С. 490–500.
Красносельцев Н. Ф. «Толковая служба» и другие сочинения, относящиеся к объяснению богослужения в Древней Руси до XVIII века (библиографический обзор) // Православный собеседник. 1878. Ч. 2. С. 3–43.
Крвавич Д. Українська скульптура періоду рококо // Записки НТШ: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. 236 (CCXXXVI). С. 127–154.
Криса Б. С. Літературна творчість // Історія української культури: у 5 т. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 2: Українська культура XVI — першої половини XVII століть. С. 701–721.
Колужняцкий Э. И. Игумена Нафанаила «Книга о вере», ее источники и значение в истории южнорусской полемической литературы // ЧОИДР. 1886. Кн. IV. Отд. II. С. 1–36.
Кочетков И. А. «Спас в силах»: развитие иконографии и смысл // Искусство древней Руси: проблемы иконографии. Москва: НИИ теории и истории изобраз. искусств, 1994. С. 45–68.
Лидов А. М. Византийский антепендиум. О символическом прототипе высокого иконостаса // Иконостас: Происхождение — Развитие — Символика. Москва: Прогресс–Традиция, 2000. С. 161–206.
Лидов А. М. Иеротопия: Пространственные иконы и образы-парадигмы в византийской культуре. Москва: Дизайн. Информация. Картография, 2009. 352 с.
Лидов А. М. Иконы. Мир святых образов в Византии и на Руси. Москва: Феория, 2014. 405 с.
Логвин Г. Н. По Україні: Стародавні мистецькі пам’ятки. Киів: Мистецтво, 1968. 462 с.
Макаренко Н. На родине последнего гетмана Запорожья П. Калнышевского // Искусство и художественная промышленность. 1901. № 8/32. С. 253–257.
Міляєва Л. С. Переддень бароко // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. Київ: Спалах, 2000. Вип. 1. С. 27–48.
Монументальний живопис Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Каталог / упоряд. А. Кондратюк. Київ: КВІЦ, 2005. 252 с.
Никифорова А. Ю. Реликвии в византийской гимнографии // Реликвии в Византии и Древней Руси: письменные источники / ред.-сост. А. М. Лидов. Москва: Прогресс-Традиция, 2006. С. 159–168.
Нікітенко Н. Головний іконостас Софії Київської як історико-культурний феномен // Пам’ятки України. 2007. № 1. С. 22–46.
Опарина Т. А. Число 1666 в русской книжности середины — третьей четверти XVII в. // Человек между царством и Империей: сб. материалов междунар. конф. / РАН. Ин-т человека. Москва, 2003. С. 287–313.
Павлуцкий Г. Г. О деревянных резных изображениях путтов в южно-русских церквях XVII–XVIII в. Киев: Тип. П. Барского, 1914. 12 с.
Панофский Э. Ренессанс и «ренессансы» в искусстве Запада. СПб.: Азбука-классика, 2006. 544 с.
Панофский Э. Смысл и толкование изобразительного искусства. СПб.: Академический проект, 1999. 394 с.
Петров Н. И. Альбом достопримечательностей Церковно-археологического музея при Императорской киевской духовной академии. Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1915. Вып. IV–V. 61 с.
Послание патриархов Восточно-Кафолическия Церкви о православной вере (1723 г.) // Догматические Послания православных иерархов XVII–XIX веков о православной вере. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1995. С. 142–197.
Припачкин И. А. Иконография Господа Иисуса Христа. Москва: Паломник, 2001. 135 с.
Сарабьянов В. Д. Новгородская алтарная преграда // Иконостас: Происхождение — Развитие — Символика / ред.-сост. А. М. Лидов. Москва: Прогресс-Традиция, 2000. С. 312–359.
Сидор О. Мистецтво середини XVII — середини XVIII ст. Образотворче мистецтво: Монумнетальний живопис // Історія українського мистецтва: у 5 т. Київ: НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. Т. 3. С. 433–504.
Степовик Д. В. Українська графіка XVI–XVIII cтоліть. Еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982. 330 с.
Требник митрополита Петра Могили: (Київ 1646): у 2 т. Київ: Інформаційно-видавничий центр Української Православної Церкви, 1996. Т. 1. 721 с.
Требник митрополита Петра Могили: (Київ 1646): у 2 т. Київ: Інформаційно-видавничий центр Української Православної Церкви, 1996. Т. 2. 816 с.
Тафт Р. Ф. Византийский церковный обряд. Краткий очерк / пер. с англ. СПб.: Алетейя, 2000. 160 с.
Тафт Р. Ф. История литургии свт. Иоанна Златоуста / пер. с англ. Омск: Издатель С. Голованов, 2010. Т. II: Великий вход: История перенесения даров и других преданафоральных чинов. XLIV + 464 с.
Успенский Л. А. Богословие иконы Православной церкви. Переславль: Братство во имя св. князя А. Невского, 1997. XVI + 656 с.
Флоренский П. А. Иконостас. Москва: Искусство, 1995. 256 с.
Щенникова Л. А. Древнерусский высокий иконостас XIV — начала XV вв.: итоги и перспективы изучения // Иконостас: Происхождение — Развитие — Символика. Москва: Прогресс–Традиция, 2000. С. 392–410.
Щербина В. И. Отчет об археологической экскурсии в Бердичевский, Васильковский и Уманский уезды летом 1901 г. // Чтения в историческом обществе Несора Летописца. К., 1901. Т. 15. С. 67–82.
Bornert R. Les commentaires byzantins de la Divine Liturgie du VIIe au XVe siècle. Paris: Inst. fr. d’études byzantines, 1966. 292 p.
Dempsey Ch. Inventing the Renaissance Putto. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2001. XVII + 277 pp.
Gill M.‑J. Angels and the order of heaven in medieval and Renaissance Italy. — Cambridge: Cambridge University Press, 2014. XVI + 324 pp.
Grabar A. La Sainte Face de Laon. Le Mandylion dans l’art orthodox. Prague: Seminarium Kondakovianum, 1931. 40 p.
Felmy K. Ch. Die Verdraengung der eshatologischen Dimension der bisantischen Geottlichen Liturgie und ihre Folgen // Литургия, архитектура и искусство византийского мира. СПб.: Византинороссика, 1995. С. 39–49.
Kleinbub Ch. At the Boundaries of Sight: The Italian Renaissance Cloud Putto // Renaissance theories of vision. Farnham: Ashgate, 2010. p. 117–133.
Korey A. M. Putti, pleasure, and pedagogy in sixteenth-century Italian prints and decorative arts. Chicago: University of Chicago, 2007. 944 p.
Minor V. H. Baroque visual rhetoric. Toronto: University of Toronto Press, 2016. 228 p.
Tomalska J. Supraśl Iconostasis. Problem of the Attribution // Series Byzantina. Studies on Byzantine and Post-Byzantine Art. Vol. XI. pp. 41–56.
Sabados M. I. L’iconostase de Moldoviţa: un repère dans l’évolution de l’iconostase moldave // Series Byzantina. Studies on Byzantine and Post-Byzantine Art. Vol. VI. pp. 27–43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Світлана Оляніна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
