З історії виробництва малої пластики Коростенського фарфорового заводу
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.178895Ключові слова:
Коростень, Коростенський фарфоровий завод, фарфор, скульптура, мала пластика, Пржибильський, Валентина Трегубова, Микола Трегубов, Віра Яцевич, Таїсія Токаренко, Григорій Малицький, Олександр Шевченко, Костянтин ОлійникАнотація
У статті визначено етапи розвитку Коростенського фарфорового заводу протягом ХХ ст., що був одним з провідних та найпотужніших підприємств фарфорової галузі України, а також історію виробництва малої пластики на ньому. На основі архівних джерел вперше розглянуто питання масового виробництва малої пластики на Коростенському фарфоровому заводі у 1930‑і та доведено, що в означений період його не було. Натомість повідомляється, що підприємство слугувало виробничою базою для виготовлення учнівських та дипломних робіт студентів Одеського художнього училища. Спростовано прийняту у мистецтвознавстві думку, що автором перших тиражованих скульптурних робіт на заводі була Валентина Трегубова. Проаналізовано коростенську фарфорову пластику в цілому, представлено майстрів, авторів скульптури, охарактеризовано стилістичні та сюжетні особливості творів. Вперше здійснено систематизацію історичних фактів про виготовлення малої пластики на Коростенському фарфоровому заводі.
Посилання
Велігоцька Н. І., Юрченко П. Г. Декоративно-ужиткове мистецтво // Історія українського мистецтва: в 6 т. Київ: Українська радянська енциклопедія, 1967. Т. 5: Радянське мистецтво 1941–1967 років. Кн. 1. 479 с.
Долинський Л. В. Український художній фарфор. Київ: Видавництво Академії наук УРСР, 1963.
Драган В. А., Ященко Е. Г., Юрченко А. Л. Коростенский фарфоровый завод: краткий обзор деятельности в ХХ веке. Житомир: АП «Житомирская облтипография», 2004. 272 с.
Звіти про основну діяльність Коростенського фарфорового заводу // ЦДАВО України. Ф. 5187. Оп. 1.
Исторические справки о развитии предприятий по состоянию на 1967 г. // ЦДАВО України. Ф. 5187. Оп. 1. Спр. 75. 89 арк.
Каталог выставки народного искусства и художественной промышленности: 1951. // ЦДАМЛМУ. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 233. Арк. 173.
Каталог фарфору, фаянсу і майоліки / під ред. Л. Ліфшиця. Київ: Українське державне видавництво місцевої промисловості, 1940.
Коростенский фарфоровый завод: Сувенирно-подарочные изделия: Каталог. Киев: Реклама, 1973 (?). 11 с.
Коростенський фарфор. Каталог продукції [+ CD каталог]. Б. м., 2010. 214 с.
Личное дело студента Токаренко Таисии Ивановны // Архив ОГХУ. Арх. № 195. Д. 1938. 5 с.
Личное дело. Яцевич Вера Павловна // ЦДАМЛМУ. Ф. 581. Оп. 2. Спр. 318. 54 арк.
Лысин Б. Производство фарфора и фаянса. Сырье, переработка, контроль, расчет. Киев: Издание Всеукраинского треста «Фарфор-фаянс-стекло», 1923. 402 с.
Насонова И. С., Насонов С. М., Гольский И. А., Дворкин Г. Л. Марки советского фарфора, фаянса и майолики: в 2 т. Москва: Издательство «Среди коллекционеров», 2009. Т. 1. 288 с.
Насонова И. С., Насонов С. М., Гольский И. А., Дворкин Г. Л. Марки советского фарфора, фаянса и майолики: в 2 т. Москва: Издательство «Среди коллекционеров», 2009. Т. 2. 320 с.
Отчет о выполнении поставок продукции на экспорт за 1966 год // ЦДАВО України. Ф. 5187. Оп. 1. Спр. 43.
Наказ № 23 по Одеському державному художньому училищу від 5 травня 1950 р. // Архів ОГХУ.
Петрякова Ф. С. Украинский художественный фарфор (конец XVIII — начало ХХ ст.) / АН УССР, Ин-т искусствовед., фольклора и этнографии им. М. Рыльского, Львовское отделение. Киев: Наукова думка, 1985. 222 с.
Придатко Т. Новаторство і традиції (про фарфор В. та Н. Трегубових) // Образотворче мистецтво. Київ, 1986. № 3. С. 23–25.
Сержант Л. В. Фарфор, фаянс першої половини ХХ ст. (рукопис).
Советское декоративное искусство 1917–1932. Материалы и документы / под ред. В. П. Толстого, авт.-сост.: И. А. Пронина, М. В. Владимирцева, Л. В. Казакова, И. М. Суслов. Москва: Искусство, 1980. 339 с.
I конференция художников и скульпторов фарфоро-фаянсовой промышленности УССР. 14–16 июля 1948 г. Стенограмма // ЦДАМЛМУ. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 108. 145 арк.
Чарновський О. Фарфор // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів: Видавництво Львівського університету, 1969. С. 102–119.
Шевченко А. Коростень. Персональный сайт. URL: http://schev4enko-alek.narod.ru.
Шевчук А. Сутність поліської порцеляни (про фарфор В. та М. Трегубових) // Образотворче мистецтво. Київ, 2005. № 3. С. 55.
Школьна О. В. Фарфор-фаянс України ХХ ст.: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси. Київ: День печати, 2013. Кн. 1. 400 с.
Школьна О. В. Фарфор-фаянс України ХХ ст.: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси. Київ: День печати, 2013. Кн. 2. Ч. I: Історія виробництв (середина XVII — початок XXI століття): Таблиці. Реєстр імен провідних майстрів галузі. 400 с.
Щербак В. Фарфор, фаянс // Історія українського мистецтва: в 6 т. / Академія Наук УРСР: Головна редакція УРЕ. Київ: Жовтень. Т. 6. С. 363–367.
Щербак В. Їх полонила порцеляна (про фарфор В. та М. Трегубових) // Українська культура. 2006. № 5–6. С. 48–49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олена Корусь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
