Костюм Галантного століття у мистецтві та проектах модельєрів ХХ–ХXI ст.: До проблеми побутування історичної форми та можливостей її інтерпретації
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.178887Ключові слова:
костюм Галантного століття, стилізація історичного костюму, костюм ХVIII ст. в сценографії, костюм ХVIII ст. в історичному кіно, тема бароково-рокайльної моди на подіумах ХХ–ХХI стАнотація
Статтю присвячено проблемі комплексного дослідження реалій буття костюму XVIII ст. та його образній інтерпретації в образотворчому мистецтві, театрі, кінематографі та проектах модельєрів ХХ–ХХІ ст. Питання костюмного дизайну модної форми Галантного століття розглянуто в контексті історично-часового підходу, які вітчизняна культурологія та мистецтвознавство тільки починають опрацьовувати.
У статті досліджено матеріал, що презентує надзвичайне зацікавлення візуальних видів мистецтва до костюмованої історичної тематики. Розглянуті питання віддзеркалюють величезну роль художника в інтерпретації подібного продукту, його вміння індивідуально стилізувати той чи інший тип історичної форми та відпрацювати власний образно-психологічний алгоритм, який створює неповторну образність витвору мистецтва.
Посилання
Гомбрих Э. История искусства. Москва: Издательство АСТ, 1998. 686 с.
Горбачов Д. О. О. Хвостенко-Хвостов: Сценограф, живописець, графік. Київ: Мистецтво, 1987. 127 с.
Гюннек К. Модистка королевы / пер. с фр. Ю. Воркуевой. Москва: Гелеос, 2006. 256 с.
Даниель С. Рококо: От Ватто до Фрагонара. СПб.: Азбука-классика, 2007. 336 с.
Дмитриева Н. А. Краткая история искусств: Очерки. Москва: Искусство, 1975. Вып. 2. 344 с.
Захаржевская Р. В. Костюм для сцены. Москва: Сов. Россия, 1967. 214 с.
Зеллинг Ш. Мода. Век модельеров. 1900–1999. Köln: Könemann, 2000. 655 с.
Золотов Ю. К. Антуан Ватто: Старинные тексты. Москва: Искусство, 1971. 103 с.
Иконы стиля: История моды ХХ века / под ред. Герды Буксбаум; пер. с англ. Ю. Гурко. СПб.: Амфора. ТИД Амфора, 2009. 192 с.
История моды с XVIII по XX век: Коллекция Института костюма Киото. Москва: Арт–родник, 2003. 735 с.
Муратов П. П. Образы Италии. Москва: ТЕРРА: Республика, 1999. 592 с.
Смирнов-Несвицкий Ю. А. Е. Вахтангов. Ленинград: Искусство, 1987. 248 с.
Современная энциклопедия: Мода и стиль / глав. ред. В. А. Володин. Москва: Аванта, 2002. 480 с.
Сыромятникова И. С. История прически: Учебник для театр. худож.-технич. училищ. Изд. 2‑е доп. Москва: Искусство, 1989. 303 с.
Хайзинга Й. Homo ludens: В тени завтрашнего дня. М., 1992. 377 с.
Якимович А. К. Об истоках и природе искусства Ватто // Западноевропейская художественная культура XVIII века: сб. статей. Москва: Наука,1980. 250 с.
Dubbs Ball Joanne. Jewelry of the Stars. Creations Joseff of Holluwood. 1469, Morstein Road, West Chester, Pennsylvania 1938. 192 р.
Le Figaro: hors-série. Marie-Antoinette. La princesse, l’icône, l’insoumise. Commission paritaire 0406C83022-ISSN 182–582. 114 p.
Sapori M. Rose Berthin, minister des modes de Marie-Antoinette. Paris: Ed. de l’Inststut frangais de la mode: Ed. du Regard, 2003. 416 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олена Ковальчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.