Техноїдне мистецтво затьмареності
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.13.2017.133999Ключові слова:
культура, мистецтво, художня свідомість, теодицея, мадхьямика-прасангика, теорія часу, техноїдне мистецтво, пустотністьАнотація
Проаналізовано регресивні тенденції сучасного мистецтва як вияв теодицеї періоду посткультури з позицій класичних філософських традицій, що застосовуються в контексті геокультурного ді алогу «Захід–Схід» з використанням трансдисциплинарного методу тестування гуманітарних постулатів природничими науковими теоріями, де пріоритетні позиції посідають онтологія часу, теорія пустотності безсамостного світу речей та свідомості, котрі надають широку аргументаційну базу для критики техноїдного мислення апологетів контемпорарних форм мистецтва, доводячи позачасову актуальність високих принципів творчості.Посилання
Iadichikko A. «Budda kak filosof stol je velik, kak i Sokrat» [Iadichikko A. Buddah as a philosopher is as great, as Socrates]. Updated: 30.09.2012. URL: http://inosmi.ru/europe/20120930/200084079.html (last accessed: 28.11. 2017).
Androsov V. P. Uchenie Nagardjuny o Sredinnosti [Androsov V. Naradjuna’s teaching of the Middle Path] / issled. i per. s sanskr. «Korennyh strof o Sredinnosti» («Mula-madhiamaka-karika»); per. s tib. «Tolkovaniia korennyh strof o Sredinnosti, [nazyvaemogo] Besstrashnym [oproverjeniem dogmaticheskih vozzreni]» («Mula-madhiamaka-vriti Akutobhaia») / In-t vostokovedeniia RAN. Moskva: Vost. lit., 2006. 846 s.
Bychkov V. V. Problemy i «bolevye tochki» sovremenno estetiki [Bychkov V. Issues and pain spots of contemporary aesthetics] // Estetika: Vchera. Segodnia. Vsegda [Aesthetics: Yesterday. Today. Always]. Moskva: IFRAN, 2005. 238 s.
Vallerstan I. Socialnoe izmenenie vechno? Nichto nikogda ne izmeniaetsia? [Wallerstein I. Is the social change eternal? Nothing ever changes?] // Sociologicheskie issledovaniia [Sociological studies]. 1997. No. 1. S. 8–21.
Zedlmar H. Utrata serediny [Sedlmayr H. The lost center]. Moskva: Progress-tradiciia; Izd. dom «Territoriia buduscego», 2008. 640 s.
Shelling F. V. Sistema transcendentalnogo idealizma [Schelling F. W. J. System of Transcendental Idealism] // Shelling F. V. Sochineniia: V 2 t. [Schelling F. W. J. Writings: In 2 volumes]. Moskva:Mysl, 1987. T. 1. 637 s. URL: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000398/st000.shtml: 28.11. 2017).
Dala lama XIV. Ucheniia v Iaponii. «Bodhicharia Avatara» [14th Dalai Lama. Teaching in Japan] / Official Russian language Livestream page of the Office of His Holiness the Dalai Lama. Osaka International Convention Center, Japan. May 10–13th, 2016. URL: http://livestream.com/DalaiLamaRussian/guide-japan?origin=event_published&mixpanel_id=a38174f5ffd6d-0e2c32cec-43681f0a-2ee000-a38174f600e64&acc_id=16627314&medium=email (last accessed: 28.11. 2017).
Bahtin M. M. Avtor i gero v estetichesko deiatelnosti [Bakhtin M. Author and hero in aesthet ic activity] // Bahtin M. M. Literaturno-kriticheskie stati [Bakhtin M. Literary-critical studies]. Moskva: Hudojestvennaia literatura, 1986. 543 s.
Pomian K. Poriadok chasu [Pmian K. Order of time]. Kiyv: Ukraynski Centr duhovnoy kulturi, 2008. 462 s.
Svift D. Skazka bochki. Puteshestvie Gullivera [Swift J. tale of a tube. Gulliver’s travel]. Moskva: Pravda, 1987. 480 s.
Androsov V. Buddizm Nagardjuny: Religiozno-filosofskie traktaty [Androsov V. Nagarjuna’s Buddhism: Religious-philosophical treatise]. Moskva: «Vostochnaia literatura» RAN, 2000. 799 s.
Hoking S. Teoriia Vsego [Hawking S. Theory of everything] // Hoking S. Tri knigi o prostranstve i vremeni [Hawking S. Three books on time and space]. Sankt-Peterburg: Torg.-izd. dom «Amfora», 2014. 366 s.
Androsov V. P. Nekotorye aspekty ideologii Nagardjuny po tekstu «Ratnavali» [Androsov V. Some aspects of the Nagarjuna’s ideology based on the text of «Ratnavali»] // Buddizm: istoriia i kultura [Buddhism: history and culture]. Moskva: Nauka, 1989. 227 s.
Shelling F. V. Filosofskie issledovaniia o suscnosti chelovechesko svobody i sviazannyh s ne predmetah [Schelling F. J. Philosophical inquiries concerning the nature of human freedom] // Shelling F. V. J. Sochineniia: V 2 t. [Schelling F. W. J. Writings: In 2 volumes]. Moskva: Mysl, 1989. T. 2. 641 s. URL: http://anthropology.rchgi.spb.ru/shelling/shelling_t.html (last accessed: 28.11. 2017).
Kaku M. Physicists have long debated the definition of «nothing». URL: http://tax.sh/1ZNbVPJ; https://www.facebook.com/michiokaku/ (last accessed: 28.11. 2017).
Hoking S., Penrouz R. Priroda prostranstva i vremeni [Hawking S., Penrose R. Nature of space and time] / Udmurtski gos. universitet. Ijevsk, 2000. 160 s.
Shkepu M. A. Arhitektonika obscestvennogo vremeni: Monogr. [Shkepu M. Architectonics of the social time: A monograph] / nauch. red. L. A. Borovskaia. Kiev: Kiev. nac. torg.-ekon. un-t, 2012. 344 s. URL: http://www.culturalnet.ru/main/person/765 (last accessed: 28.11. 2017).
Bor N. Atomnaia fizika i chelovecheskoe poznanie [Bohr N. Atomic physics and human knowledge]. Moskva, 1961.
Shantideva. Put Bodhisattvy (Bodhicharia Avatara) [Shantideva. The path of Bodhisattva (Bodhicharia Avatara)] // Internet-biblioteka buddiskih tekstov [Internet-library of the Buddhist texts]. URL: http://www.lojong.ru (last accessed: 28.11. 2017).
Torchinov E. A. Klassicheskaia buddiskaia filosofiia: Madhiamika (Shuniavada). Lekciia [Torchinov E. Classical Buddhist philosophy: Madhiamika (Shuniavada). A lecture]. URL: http://anthropology.ru/ru/text/torchinov-ea/lekciya-5-klassicheskaya-buddiyskaya-filosofiya-madhyamika-shunyavadaNo.lekciya-5-klassicheskaya-buddiyskaya-filosofiya-madhyamika-shunyavada (last accessed: 28.11. 2017).
Raziasneniia otnositelno soznaniia. Iz sobraniia sutr Maharatnakuty [Explanation about consciousness. From the Maharatnakuta sutras collection] / per. D. Ustianceva. URL: http://abhidharma.ru/A/Vedalla/Content/TK/0010.pdf; Sutra 39. Tas 347, S. 178–186. / Per. na kita. Divakara. URL: http://buddadharma1.livejournal.com/tag/%D0%A1%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B0 (last accessed: 28.11. 2017).
Bogdan Gavrilishin o... [Bohdan Gavrylyshyn on...] URL: http://strana.ua/articles/istorii/37391-umer-chlen-mirovogo-pravitelstva.html (last accessed: 28.11. 2017).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Марина Олександрівна Протас
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.